ШІ в медіа: як українські редакції шукають баланс між технологією і довірою

У Києві відбулася конференція «Право на правду. Нові європейські регуляції та багатовимірні загрози під час війни», організована Суспільним мовленням, Центром демократії та верховенства права та парламентським комітетом з гуманітарної та інформаційної політики. Однією з ключових стала панельна дискусія «Що по ШІ?»: етичні виклики та нові можливості», під час якої медійники, юристи та представники міжнародних редакцій обговорили, як технологія змінює журналістику.

Модератор Олексій Мінаков на початку розмови зазначив, що питання «чи використовувати ШІ» вже неактуальне: більшість редакцій або застосовують ці інструменти щодня, або принаймні експериментують із ними. Він запропонував розділяти два напрями: повсякденне використання для підвищення продуктивності (транскрибування, переклад, аналіз даних) та створення нових технологічних продуктів для медіа. Разом із цим з’являється нова професійна компетентність — ШІ-грамотність.

Ангеліна Карякіна, радниця голови правління Суспільного, розповіла про створений у травні Альянс з питань штучного інтелекту, до якого увійшли «Українська правда», «1+1 Media», Starlight Media, LB.ua та інші. Учасники працюють над спільними регуляторними та редакційними принципами. Серед ключових — принцип «Human first, human last», який передбачає, що остання відповідальність за матеріал завжди залишається за людиною. Окремо обговорювали заборону використовувати згенеровані зображення для ілюстрації реальних подій, зокрема наслідків обстрілів або заяв політиків — це спотворює реальність і підриває довіру.

Голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов закликав не перебільшувати новизну викликів: фейки та маніпуляції існували десятиліттями, а дипфейки — лише сучасна форма ретуші. На його думку, розділова межа проходить не між технологіями, а між правдою та брехнею: використання ШІ для створення неправдивої інформації неприпустиме, так само як і ретушування фото в минулому.

Виконавчий директор «Української правди» Андрій Боборикін поділився економічними аспектами: впровадження ШІ потребує інвестицій, але часто дозволяє економити. Наприклад, редакція замінила дорогу зовнішню аналітику внутрішнім інструментом, що зекономило зарплату програміста на місяць. Водночас видання фіксує падіння трафіку на 20–50% порівняно з минулим роком через зміни алгоритмів Google, а деякі матеріали, зокрема про популярні дитячі імена, повністю втратили аудиторію — пошуковик тепер сам формує відповіді з контенту видання.

Керівник напряму штучного інтелекту BBC News Олле Закрісон розповів, що корпорація не впроваджує технології заради експерименту. У BBC визначили чотири пріоритети: продуктивність, трансформація контенту, розширення можливостей журналістів та інновації у споживанні новин. ШІ використовують для перекладу матеріалів 45 мовами, транскрибування програм, створення альтернативного тексту для зображень та перевірки стилю за допомогою спеціального чекера, який відстежує відповідність понад тисячі рекомендацій.

Дослідниця Олена Андрієнко звернула увагу на психологічні наслідки: люди дедалі легше піддаються навіюванню вигаданих спогадів через ШІ, а контент, позначений як створений людиною, оцінюється вище. Вона запропонувала напрацювати в Україні єдиний впізнаваний стандарт маркування згенерованого контенту, а також активніше використовувати ШІ для виявлення повторюваних дезінформаційних наративів.

Учасники зійшлися на тому, що медіа не мають повторити помилку з соцмережами, коли редакції досі грають за правилами платформ. Андрій Боборикін застеріг про ризик «когнітивного боргу» — коли журналісти розчиняються в інструментах і втрачають гостроту мислення. Олена Андрієнко нагадала, що за людиною залишається монополія на створення сенсів, творчість і відповідальність. ШІ може посилювати журналістику, але не підміняти її — і саме людина має нести відповідальність за те, що виходить до аудиторії.