Удари по АЗС: чи загрожує Україні дефіцит пального — розбір
Російські атаки на автозаправні станції та паливну логістику не створюють загрози дефіциту пального, кажуть експерти. Але регуляторні правила ринку вже не відповідають умовам війни.
Російські удари по автозаправних станціях і паливній інфраструктурі України не створюють наразі загрози ні дефіциту пального, ні браку місць для заправки. Про це заявив експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев в етері КИЇВ24.
За його словами, до початку повномасштабної війни в Україні налічувалося близько 6,5 тисячі АЗС. У різних регіонах їх у 7–10 разів більше, ніж потрібно для забезпечення потреб ринку. «Казати про те, що у нас відбудеться якийсь колапс, чи виникне нестача нафтопродуктів, чи виникне нестача місць для заправки — не можна», — зазначив експерт.
Водночас Рябцев не погодився з оцінкою Міненерго щодо 6% знищених АЗС. За його підрахунками, насправді йдеться приблизно про 3%, і до цієї частки входять не лише знищені, а й пошкоджені станції. Близько трьох чвертей АЗС, пошкоджених від початку року, вже відновили роботу.
Недооцінювати російські удари експерт теж не радить: АЗС і логістика, зокрема пов'язана з постачанням нафтопродуктів, залишаються цілями атак. На його думку, нинішня регуляторна модель паливного ринку вже не відповідає умовам війни. «І нинішня регуляторна модель, однакова для всіх регіонів, в тому числі і прифронтових, в тому числі на ринку нафтопродуктів, вона вже не відповідає часу, її потрібно змінювати. Але це не означає, що нам потрібно все дозволити на ринку нафтопродуктів, тобто повернутися до ринку бочок і каністр», — наголосив він.
Рябцев пропонує запровадити різні регуляторні режими залежно від типу постачальника або споживача. Для великих операторів можуть залишитися чинні вимоги, для невеликих точок — діяти спрощені правила, для мобільних паливних модулів — спеціальний або воєнний режим. Окремий режим власного споживання, за його словами, потрібен критично важливим підприємствам і бізнесу. «Це має бути легальна, розосереджена, контрольована і стійка система доступу до пального з різними регуляторними режимами», — додав експерт. Насамперед такі зміни, на його думку, потрібні прифронтовим регіонам, де забезпечення пальним залишається найпроблемнішим.
Тим часом останніми днями російські війська кілька разів атакували АЗС у Києві. Вдень 9 вересня в районі ТРЦ «Республіка Парк» влучання в автозаправну станцію спричинило масштабну пожежу — вогонь охопив заправку та автомобілі. Вранці 10 вересня удари по АЗС зафіксували в Оболонському та Дніпровському районах столиці. Мер Києва Віталій Кличко повідомляв про повторне влучання в автозаправну станцію на Оболоні. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще восьмеро постраждали. Серед травмованих був рятувальник, який зазнав ушкоджень під час повторного удару по заправці. На тлі цих атак з'явилася інформація про можливі подальші російські удари по АЗС: депутатка Київради Дінара Габібулаєва заявила, що відповідні попередження поширювалися, зокрема, на ресурсах КМДА.
Отже, попри удари по заправках, запасу потужностей ринку вистачає, щоб не допустити колапсу з пальним. Головний виклик — не кількість станцій, а адаптація правил їхньої роботи до умов війни, передусім у прифронтових регіонах.
