O OpinionАналітика та думки про Україну

Удари по АЗС: чи загрожує Україні дефіцит пального

·423 слівредакція
Удари по АЗС: чи загрожує Україні дефіцит пального

Російські атаки на автозаправні станції та паливну інфраструктуру не створюють загрози дефіциту пального чи браку місць для заправки. Водночас експерти вказують на потребу змінити регулювання ринку під умови війни.

Про це в етері КИЇВ24 заявив експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев. За його оцінкою, до початку повномасштабної війни в Україні налічувалося близько 6,5 тисячі АЗС. У різних регіонах ця кількість у 7–10 разів перевищує ту, яка потрібна для забезпечення потреб ринку.

«Казати про те, що у нас відбудеться якийсь колапс, чи виникне нестача нафтопродуктів, чи виникне нестача місць для заправки — не можна», — наголосив експерт. Водночас він не погодився з оцінкою Міненерго про 6% знищених АЗС. За його словами, насправді йдеться приблизно про 3%, і до цієї частки входять не лише знищені, а й пошкоджені станції. Близько трьох чвертей АЗС, пошкоджених від початку року, вже відновили роботу.

Попри це, недооцінювати російські удари не варто: АЗС і логістика постачання нафтопродуктів залишаються цілями атак. Рябцев зауважує, що чинні правила роботи паливного ринку вже не повністю відповідають умовам війни. «І нинішня регуляторна модель, однакова для всіх регіонів, в тому числі і прифронтових, в тому числі на ринку нафтопродуктів, вона вже не відповідає часу, її потрібно змінювати. Але це не означає, що нам потрібно все дозволити на ринку нафтопродуктів, тобто повернутися до ринку бочок і каністр», — пояснив він.

На думку експерта, доцільно запровадити різні регуляторні режими залежно від типу постачальника або споживача: для великих операторів зберегти чинні вимоги, для невеликих точок застосовувати спрощені правила, для мобільних паливних модулів — спеціальний або воєнний режим. Окремий режим власного споживання, за його словами, потрібен критично важливим підприємствам і бізнесу. «Це має бути легальна, розосереджена, контрольована і стійка система доступу до пального з різними регуляторними режимами», — додав Рябцев. Насамперед такі зміни, на його думку, слід розглядати для прифронтових регіонів, де забезпечення пальним залишається найпроблемнішим.

Останніми днями російські війська кілька разів атакували АЗС у Києві. Вдень 9 вересня в районі ТРЦ «Республіка Парк» сталося влучання в автозаправну станцію, після чого спалахнула масштабна пожежа — вогонь охопив заправку та автомобілі. Вранці 10 вересня удари по АЗС зафіксували в Оболонському та Дніпровському районах столиці. Мер Києва Віталій Кличко повідомляв про повторне влучання в автозаправну станцію на Оболоні: загинули двоє людей, ще восьмеро постраждали. Серед травмованих був рятувальник, який зазнав ушкоджень під час повторного удару по заправці. На тлі цих атак з’явилася інформація про можливі подальші російські удари по АЗС. Депутатка Київради Дінара Габібулаєва заявила, що відповідні попередження поширювалися, зокрема, на ресурсах КМДА.

Отже, попри регулярні обстріли, ринок пального має достатній запас міцності, щоб уникнути колапсу. Водночас війна ставить перед регуляторами нові завдання: правила, уніфіковані для всіх регіонів, дедалі менше відповідають реальності, особливо на прифронтових територіях. Саме там гнучкіші підходи до постачання й зберігання пального можуть стати критично важливими для стабільної роботи бізнесу та життєзабезпечення громад.

Читайте також