Реформа СБУ: як зберегти безпеку під час війни та інтеграції в ЄС

Переговори про вступ України до ЄС, офіційно відкриті 15 червня 2026 року, поставили перед Службою безпеки завдання, які досі не виконувала жодна спецслужба країни-кандидата: трансформуватися за стандартами мирного часу, ведучи повномасштабну війну. Ключове протиріччя — вимога Єврокомісії звузити мандат відомства, зокрема позбавити його слідчих функцій, тоді як СБУ розслідує сотні тисяч справ про злочини проти національної безпеки.

Аналіз законодавства держав-членів ЄС свідчить: щонайменше у дев'яти країнах, зокрема Польщі, Німеччині, Франції та державах Балтії, спецслужби, що відповідають за внутрішню безпеку, мають повноваження досудового розслідування злочинів проти нацбезпеки. Експерти Женевського центру врядування у секторі безпеки (DCAF) підтвердили відсутність спільного стандарту ЄС у цьому питанні, тож вимога позбавити СБУ слідчих повноважень не випливає з acquis ЄС. Натомість механічне перенесення моделей мирного часу може створити «вікно вразливості», яким скористається противник, тому будь-яке перерозподілення повноважень має відбуватися за принципом «спроможність передує передачі функції».

Особливу увагу аналітики звертають на післявоєнну перспективу. Навіть після завершення активної фази бойових дій Росія збереже розвідувально-підривний, кібернетичний та інформаційно-когнітивний потенціал. Досвід Польщі та країн Балтії після 2022 року показує зворотну тенденцію — посилення спецслужб у відповідь на гібридну активність РФ. Україна після війни матиме найдовший сухопутний кордон із державою-агресором, тож скорочення спроможностей СБУ вважається неприпустимим. Натомість пропонується перепрофілювання ресурсу на контррозвідувальний захист відбудови, критичної інфраструктури та іноземних інвестицій.

Суспільна довіра до СБУ, яка зросла з 31% у 2021 році до 54% у 2024-му за даними Київського міжнародного інституту соціології, є важливим ресурсом реформи. За опитуванням 2025 року, проведеним Консультативною місією ЄС та соціологічною групою «Рейтинг», СБУ посіла друге місце серед інституцій сектору цивільної безпеки з 78% довіри. Збереження цієї підтримки вимагає прозорості, підзвітності та послідовної комунікації, зокрема запровадження щорічної публічної звітності.

Підсумовуючи, реформа СБУ є не лише євроінтеграційним зобов'язанням, а й самостійною безпековою потребою. Імплементація європейських практик має відбуватися без зниження обороноздатності, а виконання проміжних вимог Єврокомісії — оцінюватися за результатом, а не за формальним відтворенням чужої моделі. Пріоритетом має стати ухвалення закону «Про органи правопорядку» та оновлення законодавства про контррозвідувальну діяльність і державну таємницю, що створить підґрунтя для комплексної трансформації СБУ.