Реактивні «Шахеди»: чому це вже не дрони, а ракети і що це означає для України

Реактивні версії «Шахедів» стають новим викликом для української протиповітряної оборони. За словами військового 413-го полку «Рейд» та експерта Defense Express Івана Киричевського, ці апарати за своїми характеристиками вже більше схожі на крилаті ракети, ніж на класичні безпілотники. Це означає, що їх складніше збивати, а отже, потрібні інші підходи до захисту.

Киричевський наводить приклад: «Герань-5» має стартову масу 800 кілограмів, бойову частину у 90 кілограмів, дальність польоту до 900 кілометрів і розвиває швидкість до 600 кілометрів на годину. За таких показників це вже не безпілотник, а повноцінний засіб ураження класу «крилата ракета». Експерт зазначає, що термінологія ще потребує уточнення — можливо, йдеться про «мобілізаційні» або «легкі» крилаті ракети, але суть від цього не змінюється.

Масштаби загрози вражають: минулого місяця Росія запустила 1500 реактивних БПЛА, а цього — вже 2500. Як порівнює Киричевський, Україна вийшла на рівень больового порогу, вищий, ніж у Великої Британії під час Другої світової війни, коли за дев'ять місяців німці випустили близько 8 тисяч «Фау-1». Втім, ситуація не є односторонньою: за даними агентства Janes, Україна вже до червня 2026 року здійснила 7 тисяч пусків власних реактивних БПЛА/крилатих ракет «Барс» різних модифікацій.

Щоб вистояти та наростити власні удари, Україні доведеться не лише переналаштовувати роботу цивільного сектору, а й скорочувати споживання на користь оборони. Як зазначає експерт, реактивні двигуни тисячами штук не з'являться самі собою — потрібні ресурси та виробничі потужності. Водночас українські військові вже працюють над відповіддю: у Повітряних силах ЗСУ розробляють перехоплювачі з реактивними двигунами, а міністр оборони Євгеній Хмара повідомив про чотири потенційні моделі, які пройшли польові випробування. Завдання — максимально швидко довести їх до потрібного рівня та масштабувати виробництво до тисяч одиниць.

Підсумок: Росія фактично перейшла на новий рівень атак, використовуючи дешеві, але складніші для збиття засоби. Україна має відповідати симетрично — нарощувати власне виробництво реактивних дронів і перехоплювачів, навіть ціною обмежень у цивільному секторі.