Ракета до IRIS-T SLX отримає двигун як у PAC-3: що це змінить для ППО

За розробку й випуск нового двигуна візьметься норвезька оборонна компанія Nammo. Нині триває робота над твердим паливом із заданим профілем тяги та над конструкцією двосекційного двигуна. Саме такий підхід, за оцінками фахівців, має суттєво збільшити дальність польоту ракети.

Різниця між одно- і двоімпульсним двигунами принципова. Перший дає потужний стартовий розгін, але паливо швидко вигорає, і далі ракета рухається за інерцією. Другий спершу працює так само, але після короткої паузи вмикається друга секція — вона дає додатковий імпульс і підтримує високу швидкість протягом тривалого часу. Це означає, що ракета довше зберігає здатність наздогнати ціль на підльоті, а отже, має більше шансів на ураження маневрових і швидкісних об'єктів.

Ще одна вимога виробників — нову ракету треба було зробити без перероблення наявних пускових установок IRIS-T. Це вдалося: дальність ураження зросла з 40 до 80 км, а габарити ракети не збільшилися критично. Для України це важливо, адже вже отримані комплекси не потрібно буде замінювати — нові ракети можна буде застосовувати з тими самими пусковими.

Водночас компанія-виробник офіційно не заявляє, що нові ракети збиватимуть балістику. Заявлені цілі — літаки, гелікоптери та крилаті ракети. Тобто навіть із двигуном за технологією PAC-3 MSE йдеться передусім про розширення можливостей проти аеродинамічних цілей, а не про повноцінну протибалістичну оборону.

Контекст тут такий: у Європі давно обговорюють створення ЗРК, який за аналогією з Patriot був би здатен збивати балістику. Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш раніше говорив, що для цього всій Європі потрібно об'єднати зусилля й знайти відповідне рішення. Україна ж разом із західними партнерами працює над антибалістичною програмою FREYJA, до якої долучилася й Канада, зобов'язавшись надати власні технології.

Підсумок: IRIS-T SLX із новим двигуном стане помітним кроком уперед — насамперед за рахунок дальності та збереження швидкості на підльоті, без заміни пускових. Але поки що це не протибалістична система: виробник прямо про такі можливості не заявляє. Для України це означає посилення захисту неба від крилатих ракет, літаків і гелікоптерів, тоді як питання протидії балістиці залишається за окремими проєктами на кшталт FREYJA.