O OpinionАналітика та думки про Україну

Реактивні дрони РФ проти заходу України: що означає нова загроза

·408 слівредакція
Реактивні дрони РФ проти заходу України: що означає нова загроза

Росія вперше застосувала реактивний безпілотник для удару по західних областях України. Розбираємося, які саме апарати можуть долітати до Рівненщини та Тернопільщини і що це означає для системи ППО.

18 серпня Повітряні сили України зафіксували реактивний дрон, який рухався повз Тернопільську область у напрямку Дубно на Рівненщині. Це перший задокументований випадок використання такого апарата для атаки на західні регіони країни. Голова Рівненської ОВА Олександр Коваль підтвердив, що безпілотник було збито на півдні області, проте тип апарата не уточнювався.

Аналітики Defense Express зазначають, що можливості російських реактивних БпЛА були відомі й раніше, однак їхнє застосування на такій відстані стало несподіванкою. Ймовірно, йдеться про апарати сімейства «Герань». Для «Герань-4» заявлена дальність польоту становить 770 км, а крейсерська швидкість — 320 км/год. Натомість «Герань-5», яка фактично є російською версією іранського Karrar, здатна долати до 950 км, розвиваючи швидкість 450–600 км/год.

За оцінками експертів, «Герань-5» могла б досягти Рівненської області, подолавши приблизно 900 км зі стартового майданчика в окупованому Криму. Якщо запуск здійснити з позиції «Асовица» у Брянській області, розташованої за 35 км від кордону, такий дрон у разі польоту по прямій міг би покрити майже всю територію України.

Водночас аналітики наголошують: реальна глибина удару зазвичай на 30–50% менша за максимальну дальність. Це пов’язано з тим, що апарати змушені рухатися складними маршрутами, огинаючи зони концентрації ППО та використовуючи рельєф. Утім, якщо дрон летить прямо й на значній висоті, він стає відносно простою ціллю для української протиповітряної оборони.

Окремо експерти попереджають: не можна виключати появи в росіян інших реактивних дронів із подібними або більшими характеристиками, що може посилити загрозу для західних регіонів. Таким чином, інцидент 18 серпня — не поодинокий випадок, а сигнал до перегляду тактики захисту повітряного простору України.

Читайте також