Чому ембарго на глинозем може вдарити по військовій машині РФ

Олексій Копитько наголосив, що для обмеження доступу Росії до алюмінієвої сировини не потрібні нові механізми — лише політична воля союзників. За його словами, ембарго на глинозем здатне вивести з ладу ланцюжок виробництва балістичних і крилатих ракет, а також безпілотників.

Аналітик зауважив, що російський «Русал» — найбільший виробник алюмінію за межами Китаю — критично залежить від імпортної сировини. Після втрати поставок із Миколаївського заводу та Австралії компанія втратила дві третини сировини, яку тепер замінює закупівлями з Китаю, Індонезії, Ірландії, Казахстану, Ямайки та Індії.

Ініціатива міністра закордонних справ України Андрія Сибіги, який п'ять днів тому запропонував ЄС запровадити таке ембарго, може зачепити ірландський завод «Русалу», що забезпечує 17% сировини, та казахстанське підприємство в Павлодарі (15%). Тим часом сама компанія зіткнулася з фінансовими труднощами: вона планує законсервувати чотири заводи через збитки у 800 мільйонів доларів щороку, а модернізація потребує 1,8 мільярда доларів. За підсумками 2025 року «Русал» отримав чистий збиток 455 мільйонів доларів, а його борг сягає близько 10 мільярдів.

Копитько вважає, що обмеження імпорту глинозему ускладнить роботу компанії на кілька місяців і зірве графіки військових виробників — від Воткінського заводу до «Алмаз-Антея» та «Уралвагонзаводу». Це означатиме менше ракет і дронів для ударів по Україні, менше біженців у Європі взимку та скорочення доходів російського бюджету. Аналітик також нагадав, що попередні санкції США проти «Русалу» були скасовані під тиском лобістів власника компанії, тому нова заборона потребуватиме стійкої політичної позиції.

Отже, ембарго на глинозем — це не лише економічний тиск, а й практичний крок до зменшення військового потенціалу Росії. Питання лише в тому, чи вистачить союзникам рішучості втілити його в життя.