Повінь у Непалі: експерти назвали ймовірну причину катастрофи
Аналіз супутникових знімків показав, що смертоносна повінь на кордоні Непалу та Тибету могла статися через обвал частини льодовика. Стихія забрала життя щонайменше 170 людей, ще близько 1500 осіб вважаються зниклими безвісти.
За даними супутникових знімків Planet Labs, значна частина нижньої частини льодовика обвалилася з висоти приблизно 5200 метрів і впала на 1200 метрів нижче — у долину. Разом із льодом униз зійшли величезні маси каміння та осадових порід, що спричинило потужний потік води, уламків і валунів. На знімках видно, що раніше зелені гірські схили після катастрофи опинилися під товстим шаром коричневих наносів.
Експерти також звернули увагу на різку зміну стану льодовиків за добу до трагедії. Супутникові дані зафіксували значне зникнення снігу, а льодовики, які раніше були вкриті снігом, стали переважно відкритим льодом. Це може свідчити про раптове потепління в горах, яке могло сприяти руйнуванню льодової маси.
Остаточну причину обвалу ще встановлюють. Спочатку непальські чиновники припускали, що катастрофу міг спричинити землетрус, однак Геологічна служба США заявила, що зафіксована сейсмічна активність могла бути наслідком самого обвалу льоду та гірських порід. Фахівці схиляються до версії так званої льодово-кам'яної лавини, яка зійшла на непальському боці гір і спровокувала раптову повінь.
Потік льоду, каміння та уламків спрямував величезні маси води через річкові системи Бхоте-Коші та Трішулі. На одній із ділянок нижче за течією рівень води піднявся приблизно на дев'ять метрів лише за 30 хвилин. Найбільше постраждав гірський район Расува, де розташовані кілька гідроенергетичних проєктів.
Питання про зв'язок трагедії зі зміною клімату залишається відкритим. Експерти поки що не називають глобальне потепління остаточною причиною, але супутникові дані вказують на швидке танення снігу перед катастрофою. За даними ООН, за трохи більше ніж 30 років Непал втратив майже третину льоду в своїх горах, а за останнє десятиліття льодовики танули значно швидше, ніж у попередні роки. Тепер науковцям доведеться з'ясувати, чи стало різке потепління одним із чинників обвалу, який перетворив гірську долину на зону масштабної гуманітарної катастрофи.
