Норвегія хоче обмежити розумні окуляри: що це означає для приватності

Уряд Норвегії розглядає можливість заборонити або суттєво обмежити використання розумних окулярів та інших носимих пристроїв із камерами. Причина — зростання ризиків прихованого спостереження та збору даних про людей без їхньої згоди.
Міністерка цифровізації Норвегії Каріанне Тунг заявила, що влада вивчає способи регулювання гаджетів із вбудованими камерами, зокрема продуктів Meta та Snap. Головне занепокоєння викликає те, що такі пристрої зовні майже не відрізняються від звичайних окулярів чи навушників, але можуть постійно записувати відео, звук і навіть аналізувати зображення за допомогою штучного інтелекту.
На відміну від смартфона, який легко помітити в руках, носимий пристрій із камерою дозволяє вести запис непомітно. Людина в таких окулярах може виглядати так, ніби просто гуляє або спілкується, тоді як гаджет фіксує все навколо. Через це технологія вже отримала неофіційну назву "окуляри для підглядання" — критики використовують термін pervert glasses, аби підкреслити ризики для приватності.
Окрему увагу норвезький уряд приділяє технології розпізнавання облич. Сучасні розумні окуляри вже поєднують камери, інтернет і ШІ, тож наступним кроком може стати аналіз облич людей у публічних місцях. Тунг припустила, що майбутні правила можуть прямо заборонити таке використання. Це зробило б Норвегію однією з перших країн із найжорсткішим підходом до регулювання подібних пристроїв.
Проблема для законодавців полягає в тому, що традиційні правила щодо камер створювалися, коли техніка була окремим помітним об'єктом. Тепер камери інтегруються в окуляри, навушники, головні убори та інші повсякденні аксесуари. Для підготовки змін уряд планує створити групу експертів, яка має порадити, як захистити право людей не ставати об'єктом прихованого спостереження.
Остаточних рішень поки не ухвалено, але сама постановка питання свідчить: носимі технології виходять за межі звичних уявлень про гаджети, і держави починають шукати баланс між інноваціями та приватністю. Рішення Норвегії може стати орієнтиром для інших країн, які стикаються з тією ж дилемою.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Допомагати офіціанту чи ні: що кажуть етикет і психологія
- Тепло без опадів: якою буде погода у Дніпрі 2 вересня
- Фармринок переорієнтовується на лікарів: підсумки промоції за півріччя
- Як технології та тварини змагаються у прогнозуванні футболу
- Спека до 36° і надзвичайна пожежна небезпека: погода на Львівщині 16 серпня





