Лист Єврокомісії: які закони Україна має ухвалити заради грошей у 2026 році

Список законів, потрібних для отримання обіцяної на 2026 рік допомоги від Євросоюзу, містить документи з різним ступенем готовності та політичної зручності. Його зміст уже оприлюднили українські медіа, хоча сам лист залишається в канцелярії парламенту. Для людей це означає просту річ: графік реформ, від яких залежать гроші, тепер прив'язаний до конкретних голосувань, а не до загальних обіцянок.

Частина проєктів не викликає суперечок і має шанс пройти у визначені графіком строки. Йдеться насамперед про відновлення конкурсів на державну службу, призупинених через воєнний стан. Антикорупційну стратегію внесли із запізненням, і вона стала об'єктом лобіювання, але в першому читанні її можуть ухвалити доволі швидко. Це той тип рішень, де політичного конфлікту майже немає, а отже, і затримок бути не повинно.

Складніше з непопулярними кроками — підвищенням податків для громадян, зокрема податком на малі посилки та ПДВ для ФОПів. Компромісний варіант, який обговорюють, — ухвалити їх зараз, але з набуттям чинності вже після завершення воєнного стану. Чи вдасться домовитися, залежить від переговорів, і саме тут найбільше ризику, що рішення відкладуть.

Окремий блок — реформування правоохоронних органів, яке знову стало актуальним на тлі скандалу навколо генерального прокурора. У листі єврокомісарів Домбровскіса і Кос конкретні законопроєкти чи дедлайни з цього питання не згадані. Це сигнал, що європейська сторона розуміє складність теми і готова приймати системні, обґрунтовані пропозиції, а не поспішні тексти. Показовим прикладом став початок роботи над реформою Державного бюро розслідувань: Рахункова палата презентувала звіт з інституційного аудиту ДБР, у презентації взяли участь депутати профільного комітету, міністр юстиції, посли та дипломати європейських країн. Далі має бути сформована робоча група, яка підготує законопроєкт з урахуванням звіту, пропозицій парламентарів, європейських рамкових конвенцій та досвіду країн ЄС.

Водночас заклики до «перезавантаження» правоохоронних органів часто зводяться до закону на одну сторінку: обрати керівника через міжнародну комісію і провести тотальну атестацію всіх співробітників із тестами на загальні знання. Такий підхід спрощує проблему і не має аналогів у ЄС. Варто нагадати, що в ДБР конкурсний відбір директора через комісію з трьома міжнародними експертами запровадили ще 2021 року.

Загалом же Україна виконає зобов'язання перед ЄС і отримає транші, а за європейські закони голосуватимуть і влада, і опозиція. Конкретні формулювання теж мають значення: у законопроєкті про банкрутство малого бізнесу має залишитися саме малий бізнес, а не державні підприємства з мільярдними боргами; регулювання фінмоніторингу ПЕПів має відповідати європейським практикам — 12 місяців після звільнення, а далі ризиково-орієнтований підхід; проєкт про оцінку майна не повинен створювати нову монополію на видачу довідок; керівників правоохоронних органів мають призначати за європейською моделлю — після ретельних перевірок, але з політичною відповідальністю, підзвітністю та парламентським контролем.

Підсумок простий: від швидкості ухвалення цих законів залежить не лише фінансування наступного року, а й те, наскільки передбачуваною буде державна політика для громадян і бізнесу. Там, де є політична воля, рішення можуть пройти швидко. Там, де рішення непопулярні, ключовим стає компроміс щодо моменту набуття чинності.