«Шахеди» й LTE Білорусі: що означає нова схема передачі даних про РЕБ

Позаштатний радник Президента з технологічних питань Сергій «Флеш» Бескрестнов в інтерв'ю Radio NV висловив припущення, що «Шахеди» підтримують зв'язок із комерційними LTE-мережами Білорусі. Спостереження, з якого він виходить, доволі просте: траєкторії реактивних і звичайних дронів тримаються поблизу білоруського кордону. Саме це й наштовхнуло експерта на думку про такий канал зв'язку.

За його словами, на борту безпілотників стоять два LTE-модеми, зовнішні антени та SIM-карти російських операторів, які мають роумінг у Білорусі. Важливо розуміти, що це не означає онлайн-керування дроном. Бескрестнов пояснює механіку так: «Шахед» не керується онлайн, він передає інформацію, свої дані телеметрії - де він бачить РЕБ, де немає РЕБ. Для Росії це має практичне значення: зібрані дані використовують, щоб будувати коридори для польотів і аналізувати, як саме проходять дрони.

Звідси випливає і прикладний вимір для України. Якщо дрон фіксує межі дії засобів радіоелектронної боротьби й передає ці дані, то ефективність РЕБ стає менш передбачуваною: противник бачить, де глушіння працює, а де ні, і може прокладати маршрути в обхід. Це не нова зброя, а радше розвідувальний шар, який робить застосування вже наявних дронів точнішим.

Бескрестнов припускає, що Білорусь теоретично могла б обмежити роумінг для таких SIM-карт, але наразі цього, на його думку, не робить. Водночас він застерігає від ототожнення комерційних мобільних мереж із військовими ретрансляторами, про які раніше йшлося в контексті управління російськими безпілотниками. Іншими словами, це два різні явища, і змішувати їх не варто.

Окремо експерт наголошує: використання білоруських мобільних мереж не означає, що «Шахеди» запускають або безпосередньо керують ними з території Білорусі. Йдеться лише про канал передачі даних, а не про місце старту чи пункт управління.

Раніше Бескрестнов заявляв, що росіяни модернізують систему інерційної навігації на ударних дронах типу «Шахед», щоб мінімізувати вплив українських засобів радіоелектронної боротьби. Разом ці два напрями — автономніша навігація і зворотний зв'язок про роботу РЕБ — вказують на те, що противник послідовно намагається знизити залежність дронів від зовнішнього керування й водночас краще розуміти українську систему глушіння.

Підсумок: сама по собі передача телеметрії не змінює картину на фронті миттєво, але вона ускладнює роботу РЕБ і робить протиповітряну оборону більш ресурсомісткою. Для України це сигнал, що протидія дронам дедалі більше залежатиме не лише від потужності глушіння, а й від здатності позбавити противника цього інформаційного каналу.