O OpinionАналітика та думки про Україну

Дрони-приманки та Герань-4: що загрожує Україні і як діяти цивільним

·476 слівредакція
Дрони-приманки та Герань-4: що загрожує Україні і як діяти цивільним

Росія поєднує дрони-приманки з FPV-боєприпасами та застосовує новітню реактивну Герань-4. Експерти пояснюють, чому це радше експерименти, а не масова тактика, і нагадують про головне правило під час тривог.

Останніми днями в українському небі фіксують збиті безпілотники типу Герань-2, до яких було прикріплено по два FPV-дрони. Водночас удар по складах боєприпасів у селі Мила на Київщині, за даними Служби безпеки України, був завданий новішою модифікацією — реактивною Геранню-4. Це свідчить про те, що ворог активно експериментує з комбінуванням різних типів безпілотників.

Військовий експерт Іван Тимочко в ефірі телеканалу Київ 24 пояснив, що поєднання дронів-носіїв із FPV-апаратами не означає переходу до масового застосування нової тактики. «Будь-який дрон — це загроза. Будь-який дрон — це небезпека. Те, що їх комбінують — це не про масовість, це говорить про експеримент», — зазначив він. За словами експерта, конструкція дрона-матки має суттєві обмеження: вона не дозволяє одночасно нести велике бойове навантаження і додаткові FPV-боєприпаси, адже кожен елемент — батарея, паливо, корпус — додає вагу.

Тимочко наголосив, що цивільним під час повітряних тривог не варто намагатися самостійно визначати тип дрона над головою чи покладатися на теоретичну можливість, що це лише розвідник. «Нашим цивільним громадянам під час повітряних тривог не треба досліджувати — дрон-матка чи не дрон-матка. Є повітряна тривога — треба дійсно йти в укриття, ховатися, не зловживати власне тим, що люди зможуть самі себе захистити. Це базове, це важливо», — додав він.

Паралельно з експериментами над дронами-приманками Росія нарощує застосування реактивної Герані-4. Ця модифікація з турбореактивним двигуном, яку почали використовувати навесні 2026 року, розвиває швидкість до 500 км/год, має посилену конструкцію та здатна нести бойове навантаження до 90 кг. Це суттєво ускладнює її перехоплення українською протиповітряною обороною. Саме таким дроном ворог ударив по складах у селі Мила Бучанського району, де внаслідок влучання та вторинної детонації загинули щонайменше 37 людей, а близько 130 будинків зазнали пошкоджень.

Окрім того, росіяни продовжують модифікувати дешеві дрони-приманки, зокрема перетворюючи Гербери на аналізатори радіоефіру для пошуку українських РЛС та засобів РЕБ. Також фіксуються збільшені версії цих безпілотників. Усі ці випадки свідчать про постійний пошук ворогом нових способів застосування безпілотної техніки.

Підсумовуючи, можна сказати: головна загроза для цивільних — не конкретний тип дрона, а сама повітряна тривога. Тому єдино правильна поведінка — негайно прямувати в укриття, не покладаючись на власну оцінку ситуації.

Читайте також