Буданов: припинення вогню по фактичній лінії фронту — найреалістичніший сценарій

Керівник Офісу президента Кирило Буданов вважає найбільш імовірним варіантом завершення активної фази війни зупинку вогню по тій лінії фронту, яка складеться на день укладення угоди. За його словами, це відбуватиметься з гарантіями безпеки для України, але без юридичного визнання відмови від територій.
Про це він сказав в інтерв'ю латвійському суспільному мовнику в п'ятницю, 11 вересня. Буданов наголосив, що висловлює власну, суб'єктивну думку, і окреслив межу, за яку, за його оцінкою, українська сторона не виходитиме: жодного юридичного визнання втрати територій не буде.
Крім того, керівник ОП застеріг, що у разі продовження Росією бойових дій проти України українські удари по території РФ посилюватимуться. Тобто йдеться про взаємозв'язок: чим довше триває війна, тим відчутнішою стає відповідь по російських об'єктах.
Варто нагадати ширший контекст. 4 вересня Буданов зазначав, що до весни 2027 року в України, ймовірно, не буде можливості досягти припинення вогню з РФ, і що Росія спробує прорвати українську оборону під час чергової зимової кампанії. Того ж дня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що конкретних передумов для мирного врегулювання наразі немає. А 24 серпня президент Володимир Зеленський повідомив, що Київ разом із представниками Трампа та європейськими посадовцями розробив новий план припинення війни — з припиненням вогню, взаємним відведенням військ від лінії фронту та створенням буферної зони. У Кремлі ж неодноразово заявляли, що «заморожування війни неможливе», оскільки країна-агресор «має досягти своїх цілей».
Що це означає для людей і країни. По-перше, заява Буданова окреслює реалістичну рамку дискусії: не повне повернення кордонів 1991 року на цьому етапі, а фіксація лінії зіткнення з гарантіями безпеки. Для мільйонів людей за лінією фронту це означає, що питання їхнього статусу, доступу до адміністративних послуг, виплат і возз'єднання з родинами залишатиметься відкритим і політично чутливим — незалежно від того, чи є юридичне визнання.
По-друге, публічний наголос на тому, що удари по РФ посилюватимуться, — це сигнал і для партнерів, і для Москви: Київ не розглядає заморожування як односторонню поступку. Водночас розбіжність між позиціями сторін залишається фундаментальною — Кремль наполягає на досягненні власних цілей, а українська сторона виключає юридичну відмову від територій. Тому навіть найреалістичніший сценарій, озвучений Будановим, поки що виглядає як орієнтир для переговорів, а не як близька перспектива.
Читайте також
Ще в розділі «Політика»
- Гостиний двір під загрозою: Кличко просить Кабмін передати пам'ятку Києву
- «Енергетичне перемир'я» до грудня: що стоїть за можливим перепочинком
- Як працює жіночий портал: принципи та стандарти
- Мінекономіки погіршує прогноз зростання ВВП України на 2026 рік
- Корупційний скандал і спадщина Федорова: що це означає для Зеленського







