Дрони над Україною та білоруські ретранслятори: що це змінює

Траєкторії російських безпілотників, які летять на Київ та західні області України, мають повторюваний малюнок уздовж кордону з Білоруссю. На це звернув увагу директор безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук, коментуючи виявлення в Білорусі нової мережі ретрансляторів для наведення дронів.

За словами експерта, який говорив 18 вересня в етері Київ24, маршрут ударів по Києву з півночі пролягає вздовж білоруського кордону і розходиться «віялом». «При ударах по Києву з півночі реактивними дронами, і не тільки реактивними, їх маршрут пролягає вздовж білоруського кордону на північ від Києва, він таким собі віялом розходиться - тобто такий коридорчик очевидний», — сказав Лакійчук. Схожа картина, за його словами, спостерігається й тоді, коли «Шахеди» та реактивні дрони прямують у західні регіони: спершу вони рухаються вздовж кордону, а вже потім розходяться до цілей.

Така повторюваність має два пояснення. Перше — тактика ухиляння від української авіації, яка є основним засобом боротьби з реактивними «Шахедами». Маневр уздовж кордону ускладнює перехоплення: удар ракетою з української території ризикує зайти в повітряний простір сусідньої держави, а атака з білоруського напрямку майже неможлива. Друге, і головне, припущення — керування дронами через засоби ретрансляції сигналу з території Білорусі. «Це безумовно наводить на думку про те, що вони керуються з території Білорусі. Тут можуть бути інші причини, безумовно, бо, наприклад, щоб ухилитися від нашої авіації, як основний засіб боротьби з реактивними Шахедами», — пояснив експерт. Точні локації ретрансляційних вишок, за його словами, здатна встановити українська радіоелектронна розвідка, яка визначає частоти й напрямки передачі сигналів.

Якщо керування справді йде з білоруської території, перед Україною постає вибір із кількох варіантів. «Якщо це дійсно так, то тут уже постає питання, що нам робити з Білоруссю. Знищувати ці вишки, звертатися знову до Лукашенка з вимогою припинити їх експлуатацію - і це політичне рішення. Третій варіант - це глушити, використовувати засоби РЕБ», — зазначив Павло Лакійчук. Кожен із цих шляхів має свою ціну: знищення об'єктів на території сусідньої держави — це воєнний і політичний крок, вимоги до Мінська — дипломатичний тиск, а радіоелектронна боротьба — суто технічне протистояння.

Контекст тут важливий. За даними Головного управління розвідки Міноборони, вздовж кордону з Білоруссю зафіксовано шість ретрансляторів, і Київ знову розглядає можливість ударів по них. Глава ГУР генерал-лейтенант Олег Іващенко підтверджував цю кількість. А представник Держприкордонслужби Андрій Демченко зазначав, що Білорусь відновила роботу ретрансляторів після того, як тимчасово вимикала їх на вимогу президента Володимира Зеленського.

Підсумок Лакійчука: якщо керування дронами справді здійснюється через білоруські засоби зв'язку, то Путін у такий спосіб штовхає Лукашенка до конфронтації з Україною. Для українців це означає, що питання ретрансляторів — не лише технічна деталь повітряної війни, а й політичний важіль, від якого залежить, скільки ще ударів прийматимуть Київ і західні області.