O OpinionАналітика та думки про Україну

Автономія КАІ: модель, яку хочуть усі виші, але бояться відповідальності

·738 слівредакція
Автономія КАІ: модель, яку хочуть усі виші, але бояться відповідальності

Президентка Київського авіаційного інституту Ксенія Семенова пояснює, чому нова модель управління вишу забезпечує автономність, якої прагнуть інші університети, але водночас вимагає від них готовності брати на себе відповідальність.

Національний університет «Київський авіаційний інститут» (КАІ) працює за експериментальною моделлю, яка, за словами його президентки Ксенії Семенової, дає вишу рівень автономії, недоступний іншим закладам вищої освіти. Ключову роль у цій системі відіграє наглядова рада, сформована з семи фахівців різних напрямків. Вона не є дорадчим органом, а реальним органом управління: аналізує фінансові плани, розробляє стратегію, ухвалює стратегічні рішення та призначає топ-менеджмент. У спірних питаннях останнє слово залишається за наглядовою радою, хоча президентка може донести своє бачення.

Запроваджена модель дозволяє залучати до управління людей із зовнішньою експертизою, чого бракує традиційній системі, де внутрішні кадри часто не мають можливості розвивати нові напрямки. Водночас питання, що потребують глибокого знання внутрішніх процесів, залишаються за вченою радою, яка формується з представників колективу та студентів. Семенова наголошує, що такий розподіл повноважень дозволяє зберегти баланс між професійним управлінням і внутрішньою експертизою.

Відповідаючи на критику щодо можливого посилення впливу Міністерства освіти і науки, президентка КАІ зазначає, що саме її виш є одним із найнезалежніших від держави. Натомість МОН централізовано визначає KPI для ректорів 119 інших університетів і контролює їх виконання, що навряд чи є ефективним для такої кількості закладів. Фінансова автономія, за її словами, у більшості вишів відсутня — усі фінансові рішення проходять через міністерство. Саме тому інші університети прагнуть такої автономії, але не готові брати на себе відповідальність, яка з нею пов’язана.

Семенова вважає, що студенти та працівники не повинні мати представництво в наглядовій раді, оскільки для цього існують інші інструменти — вчена рада, конференція трудового колективу та студентське самоврядування. Наглядова рада, на її думку, має бути незалежним органом, що представляє інтереси держави, а не колективу, адже інтереси держави можуть не збігатися з інтересами окремих працівників. Також вона виступає проти залучення академічної спільноти до обрання керівника університету, порівнюючи цю посаду з посадою виконавчого директора, якому наглядова рада ставить чіткі завдання. Введення виборності, на її думку, перетворило б професійну діяльність на політичну.

Експериментальний проєкт із посилення ролі наглядових рад уряд запустив у вересні 2024 року. Окрім КАІ, у ньому беруть участь Запорізький національний університет та Карпатський національний університет імені Василя Стефаника. Сама Ксенія Семенова спочатку була призначена виконувачкою обов’язків ректора НАУ у квітні 2024 року, а в серпні 2025-го її обрали президенткою реформованого інституту за результатами виборів наглядової ради. Виш орієнтується на досвід провідних європейських технічних університетів, зокрема фінського Аалто, Мюнхенського технічного університету та Делфтського техуніверситету, і найближчі роки планує конкурувати за студентів із чеськими, словацькими та польськими закладами.

Читайте також