Новий закон «Про освіту», що набув чинності 28 вересня, став довгоочікуваним початком реформування української освіти. Найбільш дискусійним у новому законі стало питання мови навчання для українців та національних меншин, викладене у ст. 7. Opinion дізнався, що зміниться у нашій системі освіти, чому незадоволені країни-сусіди та кого насправді дискримінує стаття про мову освіти.
Що передбачає ст. 7 нового закону «Про освіту»?
У ст. 7 про «Мову освіти» зазначається, що держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях, а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.
Особи, які належать до національних меншин України, отримують право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти мовою відповідної національної меншини поряд із державною. Це право буде реалізовуватися створенням окремих класів із навчанням мовою меншин поряд із державною мовою і не буде поширюватися на класи з навчанням українською. За аналогічним принципом буде реалізовано право корінних народів України на здобуття дошкільної і середньої освіти мовою відповідного корінного народу.
Також новий закон «Про освіту» передбачає можливість викладання однієї чи декількох дисциплін двома чи більше мовами: державною, англійською та іншими офіційними мовами Європейського союзу.
Чому новий закон є таким важливим для України?
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич переконана, що новий закон «Про освіту» було створено з повним урахуванням конституційних прав громадян України та що він є фундаментом європейського майбутнього країни.
«Закон “Про освіту” – це ключовий законодавчий акт системної освітньої реформи, від якої залежить європейське майбутнє України. Закон не обмежує жодних конституційних прав громадян України. Навпаки, він передбачає ширші можливості для того, аби представники наших меншин користувалися своїм законним правом на рівний доступ до якісної освіти, роботи та розвитку в межах усієї країни, а не лише власної маленької громади. Однак кожна українська дитина повинна мати умови, аби якісно оволодіти державною мовою – це межа компромісу, за яку ми не переступимо», – зазначила Гриневич.
Чи слід вважати новий закон «Про освіту» великим кроком уперед?
Народний депутат Павло Кишкар у коментарі для Opinion зазначив, що прийняття нового закону є лише напівперемогою, і надалі його варто переглядати та посилювати.
«Ми отримали напівперемогу. Вона полягає в тому, що до четвертого класу все-таки дошкільна освіта залишається з мовами нацменшин. Я вважаю, що сам процес навчання мусить вестися українською мовою. При цьому варто надавати всі можливості для того, щоб вивчати рідну мову, можливості для позашкільного, позакласного навчання, спілкування і розвитку мов національних меншин. Я на війні мав можливість пересвідчитися, що жодного мовного протистояння в нас немає. Закон, звичайно, будемо переглядати, посилювати, як і реальність, яку самі будемо створювати», – розповів нам Павло Кишкар.
Які недоліки мовного питання нового закону?
Розмірковуючи над цим питанням для журналістів Opinion, Павло Кишкар зазначив, що не слід забувати про російську агресію, адже діти, котрі перші чотири роки вчитимуться російською, потім зіткнуться з нерозумінням тих чи інших процесів.
«Мовне питання стає питанням нацбезпеки. Ми надалі будемо готувати дітей до четвертого класу, наприклад, російською мовою. А потім дитина буде переходити в старшу школу і не розумітиме тих чи інших процесів. Нині йдеться саме про агресію з російської сторони, тому це яскраво виражено. Але Російська Федерація не відмовляється від гри іншими силами, народами, націями, які населяють територію України, поширює таку позицію угорського уряду. Але, гадаю, український уряд, українська держава дадуть гідне пояснення цьому процесу, адже для того ж держава і створюється, щоб захищати символи, територію, забезпечувати безпеку громадян. Я думаю, ми відстоїмо і посилимо права української мови як єдиної мови викладання в Україні на всіх рівнях», – підсумував нардеп.
Чим незадоволені противники нового закону?
Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль запевняє, що внесені Верховною Радою зміни до закону «Про освіту» суперечать закону про національні меншини та міжнародним договорам, укладеним Україною із сусідніми країнами.
На думку Москаля, новий закон, а зокрема ст. 7, порушує норми закону «Про національні меншини» в Україні, в якому йдеться про те, що «держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою».
«Особливо хочу підкреслити, що представники національних меншин, які живуть на Закарпатті, є законослухняними громадянами України і прагнуть у повному обсязі володіти державною мовою.
Захищати українську мову потрібно й необхідно, але не обмежуючи при цьому мови національних меншин. Абсолютна більшість депутатів, які голосували за новий закон, не є вихідцями з багатонаціональних регіонів, тому не розуміють їхньої специфіки.
Закарпаття – багатонаціональна область, у нас положення Європейської хартії регіональних мов застосовуються одразу до трьох мов – румунської, словацької та угорської», – зазначив голова Закарпатської ОДА.
Як відреагувало керівництво країн, чиї вихідці є національними меншинами України?
Президент Молдови Ігор Додон заявив, що, на його переконання, спільнота румун і молдаван в Україні тепер ризикує піддатися «денаціоналізації через несправедливий закон, введений у Києві». Зокрема, на думку Додона, новий закон «Про освіту» може призвести до «скасування системи освіти на рідній для етнокультурних меншин мові в Україні».
«Висловлюю стурбованість долею широкого суспільства румун і молдаван, які проживають на території України. Я, будучи президентом республіки Молдова, звертаюся до київської влади і закликаю переглянути нову політику щодо етнокультурних меншин. Нагадую їм, що в Молдові права української спільноти зберігаються. Дуже сподіваюся, що теперішнє політичне керівництво в Києві усвідомлює наслідки цього закону і прийме усі відповідні кроки, щоб відмовитися від нього», – сказав президент Молдови.
Гостро відреагували на мовне питання закону «Про освіту» і представники Угорщини. Так, міністр людських ресурсів Угорщини Золтан Балога зазначив, що новий закон суперечить зобов’язанням України щодо забезпечення навчання рідною мовою на всіх рівнях освіти.
«Керівництво України веде країну не в Європу, воно веде свою країну в глухий кут. Міністр людських ресурсів закликає міністра освіти України почати переговори щодо прийнятого закону з представниками закарпатських угорських громад, які виключені із процесу законотворення. Уряд Угорщини все ще готовий вести переговори з Україною щодо справедливої етнічної освіти», – йдеться у заяві Золтана Балоги.
Нагадаємо, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що блокуватиме всі подальші рішення Європейського союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною.
Чи справді новий закон є таким негативним для меншин?
Павло Гриценко, директор Інституту української мови, у коментарі для Opinion запевнив, що насправді новий закон «Про освіту» не є таким, як його зобразили представники країн-сусідів.
«Я гадаю, що закон про освіту, який так болісно сприймають наші сусіди, які оцінюють його негативно, насправді таким не є. Адже через цей закон ми робимо дуже важливий крок у тому, щоб Україна нарешті стала повноправним суб’єктом у міжнародних діях і структурах», – повідомив нам Гриценко.
Як слід реагувати на подібні звинувачення щодо неконституційності закону та дискримінації прав нацменшин?
Коментуючи це питання, Павло Гриценко зазначив, що закон не має певної зовнішньої мети, він діє лише у межах, визначених кордонами нашої країни, і передусім треба турбуватися про права українців.
«Я пропоную тільки одне: візьміть і покладіть цей закон перед собою, починайте його уважно читати з першого речення. Яке перше речення? Закон України “Про освіту”. Закон України! І будь-хто, хто втручається в державотворчі процеси й утворення законів України, працює проти.
Читаймо ст. 7, присвячену мові, перше речення: «Мовою навчання в Україні є державна мова – українська». І крапка. От цим треба було закінчити, тому що все сказано у ст. 10 Конституції. І чим більше ми пояснюємо, ніби виправдовуємося перед кимось, тим більше даємо підстави нівелювати й нищити цей закон загалом. Я не підтримую дії наших урядовців, які наввипередки почали бігати за кордон і всім пояснювати.
Це той закон, який не має зовнішньої мети, він діє лише у межах, визначених кордонами України. Найголовніше, щоб ми привчили наших партнерів за межами України ставитися до наших рішень із повагою», – заявив Павло Гриценко.
Кого насправді дискримінує новий закон «Про освіту»?
Українська письменниця Лариса Ніцой виступила за суттєве доопрацювання закону. Вона впевнена, що права меншин жодним чином не дискримінуються, насправді порушуються права українців.
«Український закон про освіту дискримінує українців, а не меншини. У ст. 10 Конституції України сказано, що держава забезпечує функціонування української мови у всіх сферах життя, тобто і в освіті теж, а меншинам гарантує вільний розвиток. Забезпечує і гарантує – велика різниця. У законі сказано, що держава вже не забезпечує, а тільки гарантує право на освіту українською мовою, точно так, як гарантує меншинам. Закон передбачає двомовність у всіх школах України. Меншини навчатимуться своїми мовами, і це право реалізовуватимуть через класи (групи). Раніше меншини вчилися у своїх спеціалізованих школах, а тепер у законі є слово «класи». В одній школі різні класи навчатимуться різною мовою. Отже, де раніше були одномовні українські школи – тепер будуть двомовні. Ми все одно залишилися єдиною країною у світі, де мова меншин вивчається в таких великих обсягах за державний кошт на шкоду державній мові», – зазначила Лариса Ніцой.
Текст: Дмитро Журавель
