Удари по фармскладах: чи справді українцям потрібен запас ліків на 2–3 місяці

Після серії російських атак на фармацевтичні склади фахівці радять мати запас ліків на 2–3 місяці, але застерігають від масових закупівель. Розбираємо, що це означає для пацієнтів і чи загрожує країні дефіцит медикаментів.
Рекомендація подбати про запас ліків на два-три місяці вперед прозвучала на тлі ризиків перебоїв із постачанням, які можуть виникнути після російських ударів по фармацевтичних складах та аптечній інфраструктурі. Водночас масштабного дефіциту медикаментів в Україні наразі немає, і фахівці просять не скуповувати препарати у великих обсягах, адже це створить штучний дефіцит для тих, хто приймає їх постійно.
Про важливість завчасного формування запасу в ефірі «КИЇВ24» розповів голова правління Європейської фармацевтичної асоціації Олександр Комаріда. За його словами, найбільші ризики стосуються імпортних препаратів, постачання яких залежить від міжнародної логістики. Втім, більшість медикаментів мають аналоги від різних виробників чи імпортерів, тож масштабного дефіциту очікувати не варто — ймовірні лише тимчасові перебої з доставкою окремих препаратів.
Комаріда наголосив, що порада мати запас не означає закупівлю ліків на роки вперед. Якщо люди почнуть масово скуповувати препарати щоденного вживання, це ускладнить доступ до них для інших пацієнтів. Тому йдеться про розумний запас саме тих ліків, які людина приймає постійно і без яких не може обійтися.
За інформацією «Інтерфакс-Україна», директор Державного експертного центру МОЗ Едем Адаманов зазначив, що удари по фармацевтичних складах не призвели до дефіциту ліків в Україні. Аптечні мережі та дистриб'ютори адаптували логістику: зберігають медикаменти меншими партіями та залишають більше продукції на складах у країнах Європи. Нині аптечні мережі мають запаси приблизно на один-два місяці, а великі міжнародні виробники тримають продукцію на європейських складах, звідки її за потреби можуть швидко доправити в Україну.
Побоювання щодо перебоїв посилилися після серії атак на об'єкти фармгалузі. 3 вересня постраждав логістичний комплекс «Біокон» у Бориспільському районі Київської області — один із найбільших фармацевтичних складів країни. Того ж дня російські війська двічі атакували склад компанії Teva в Україні. 8 вересня дві балістичні ракети влучили у склад дистриб'ютора «Оптіма-Фарм» у Києві. А 14 вересня було завдано удару по складу дистриб'ютора «БаДМ» в Одесі, у Хаджибейському районі: там спалахнула пожежа, будівлі зазнали серйозних пошкоджень, але, за попередніми даними, працівники не постраждали. Попри руйнування великих об'єктів, система постачання ліків продовжує працювати.
Підсумок для пацієнтів простий: паніка й масові закупівлі шкодять більше, ніж допомагають. Людям, які регулярно приймають ліки, варто не відкладати їх придбання до моменту, коли в упаковці залишиться кілька таблеток, а заздалегідь подбати про необхідний запас.
Читайте також
Ще в розділі «Україна»
- Прогноз на 4 вересня: на Львівщині до +26° та високий ризик пожеж
- Львівщина: громада заплатила 3 млн грн за незаконну вирубку 311 дерев
- Келлог про терміни завершення війни: Путін не хоче зупинятися
- ШІ вже змінює ринок праці: що означають прогнози Стенфорда для України
- Магнітні бурі 13–14 вересня: що варто знати метеозалежним






