Росія б'є по складах у Києві: що це означає для цін і постачання продуктів

З кінця серпня Київ щодня зазнає атак ракетами й безпілотниками. За словами міністра аграрної політики Тараса Висоцького, ворог змінив тактику: якщо 2022 року удари припадали переважно на експортну сільгоспінфраструктуру, а згодом — на енергетику, то тепер мішенню стала внутрішня система життєзабезпечення людей. "Ворог цілеспрямовано намагається знищити логістику, яка забезпечує українські міста продовольством", — сказав він.

Тимчасове перемир'я 5–6 вересня, яке дозволяло безпечний проїзд американських переговірників, у понеділок увечері було порушено: столицю атакували балістикою та реактивними дронами, загинули двоє людей. Висоцький називає цю хвилю наймасштабнішою від початку повномасштабного вторгнення. Постраждали логістичні центри всіх провідних мереж — "Новус", "АТБ", "Сільпо" та "Фора". Руйнувань зазнали й склади електронної комерції та бази з ліками: в середу ввечері ракети влучили в головний склад ВООЗ на околиці Києва, де зберігали гуманітарну допомогу, а у п'ятницю рятувальники розбирали завали на складі фармкомпанії "Біокон", яка втратила тримісячний запас ліків і зупинила операції.

Наслідки для споживачів відчуваються передусім у ціні. Міністр прогнозує зростання цін на продукти на 2,5%, проте бізнес оцінює ризики вище. Співзасновник "Бюро вина", яке керує брендом Goodwine, Дмитро Кримський очікує впливу до 15%, а у власній мережі — подорожчання приблизно на 5%. Причина — вартість нової логістики: компанія планує ховати склади під землю, дробити їх на менші локації або переносити до Польщі. "Ми розуміємо, що не можемо мати лише один великий склад", — каже він. Лише 1 вересня на одному зі складів компанії вигоріло товарів на 4 мільйони євро — це вже третя втрата підприємства після 15 мільйонів євро у 2022 році та 1,5 мільйона у липні. Вивезти продукцію було неможливо: персонал працював по кілька годин на день через тривоги, а 3000 піддонів фізично не перемістити.

Попри те, що полиці столичних супермаркетів заповнені приблизно наполовину, панічних закупівель у Києві немає. 68-річна пенсіонерка каже: "Росія хоче зробити наше життя жалюгідним і неможливим. І їм це справді вдається". Інша мешканка, 40 років, панікувати не збирається: "Страшно, але я не планую нікуди йти". Ще одна жінка не бачить сенсу робити запаси: "А який сенс? У мене є трохи зайвих продуктів, таких як вівсянка, але решту — овочі, фрукти — навіщо мені їх купувати? Вони просто згниють. Я намагаюся вирішити сьогоднішню проблему. Я намагаюся не думати про майбутнє".

Водночас влада формує стратегічний резерв продуктів і питної води: у разі кризи його спрямують на пункти незламності, аварійні служби та допомогу постраждалим і малозабезпеченим. Удари по логістиці тривають: у серпні згорів склад видавництва Vivat, у Броварах атакували центр Rozetka — один працівник загинув, семеро постраждали, а 9 вересня дрон пошкодив склад компанії Kiddisvit.

Отже, йдеться не про одноразову атаку, а про системний тиск на постачання товарів першої потреби. Для людей це означає поступове зростання цін і зміну звичних маршрутів за покупками, для бізнесу — дорогу перебудову логістики, а для міста — потребу тримати резерви. Кияни реагують стримано, але саме від того, наскільки швидко вдасться відновити розподіл товарів, залежатиме, чи залишиться ця стриманість спокоєм, а не вимушеною звичкою.