Торгівля викидами: як уникнути перетворення НСТВ на новий податок для бізнесу

У липні Верховна Рада зареєструвала три законопроєкти, що передбачають створення в Україні національної системи торгівлі викидами. Цей крок відбувається на тлі переходу механізму CBAM у Європейському союзі до фінансової фази, коли ціна на вуглець уже впливає на витрати українських експортерів до ЄС.

Президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок наголошує, що дискусія навколо НСТВ в Україні часто зводиться до сприйняття її як чергової екологічної реформи. Однак насправді це питання стратегічного рівня, яке стосується власників бізнесу, фінансових директорів та керівників компаній. Ключове значення має не лише майбутня ціна на викиди, а й те, як розподілятимуться кошти, отримані в межах системи.

На думку експертки, держава має спрямовувати ці ресурси на оновлення виробничих потужностей, підвищення енергоефективності та скорочення викидів. Якщо ж надходження від НСТВ просто потраплятимуть до бюджету без прив’язки до технологічного оновлення підприємств, система перетвориться на додатковий податок для промисловості.

Окремо Циганок наголосила на необхідності сумісності української системи з європейським CBAM. Від цього залежатимуть умови доступу української продукції до ринку ЄС, її конкурентоспроможність та інвестиційна привабливість. У період повоєнного відновлення НСТВ може стати інструментом стимулювання модернізації металургійної, хімічної промисловості, виробництва будівельних матеріалів та енергетичного сектору.

Підсумовуючи, успішне впровадження системи торгівлі викидами залежатиме від того, чи вдасться зробити її драйвером промислового оновлення, а не черговим фіскальним навантаженням. Це вимагає узгодженої промислової та економічної політики, яка враховуватиме інтереси бізнесу та потреби повоєнної відбудови.