Як війни в Україні та Ірані переростають у мегаконфлікт: наслідки для нейтральних країн

Останні тижні позначилися серією інцидентів, які вказують на злиття двох великих військових протистоянь у єдину систему. Україна завдала удару по іранському вантажному судну, що перевозило військові матеріали між Тегераном і Москвою Каспійським морем. Через кілька днів безпілотники Ірану атакували танкери зі скрапленим газом у єгипетському порту на узбережжі Середземного моря — вперше з початку конфлікту об'єктом удару стала країна, яка не є стороною війни.

Аналітики вказують, що такий розвиток подій може мати прямі економічні наслідки для Європи. За словами головного геополітичного стратега Alpine Macro Дена Аламаріу, атака в Середземномор'ї здатна вплинути на ціни газу, судноплавні ставки та вартість страхування вантажів. Він наголошує, що удари в різних морях можуть бути не випадковістю, а свідченням зближення двох конфліктів.

Експерти пропонують кілька пояснень дій України в Каспійському регіоні. Одні вважають, що Київ таким чином демонструє власну цінність як військового партнера для Вашингтона. Інші припускають, що Ізраїль і США могли попросити Україну чинити тиск на Іран, уникаючи прямих ударів по іранській інфраструктурі, які могли б спровокувати атаки на їхні економічні активи в регіоні. Третя версія пов'язує удар із відповіддю на дії хуситів у Баб-ель-Мандебській протоці.

Паралельно Росія активізує власну діяльність поблизу кордонів НАТО. Протягом останніх тижнів зафіксовано падіння дронів у Румунії та влучання російської ракети в Польщі, що порушило повітряний простір альянсу. У Центрі аналізу європейської політики це трактують як ознаку того, що «тіньова війна» Москви проти НАТО просувається на південь.

Віце-голова S&P Global Даніель Єргін звертає увагу на географічне розширення конфлікту: Перська затока, Червоне, Середземне, Чорне, Балтійське та Каспійське моря — усі вони стають аренами протистояння, пов'язаного з енергетикою та морськими перевезеннями. Колишній міністр оборони США Марк Еспер ще раніше закликав інтернаціоналізувати війну з Іраном, залучивши союзників Америки та сусідні держави, зокрема Туреччину, Вірменію та Азербайджан.

Попри активні дипломатичні зусилля, які, за даними ЗМІ, дозволили стабілізувати ситуацію після українського удару в Каспійському морі, загальна траєкторія залишається тривожною. Російсько-українська війна, за оцінками аналітиків, входить у фазу максимальної ескалації, і наслідки цього загострення відчують країни, що намагаються зберігати нейтралітет.

Таким чином, лінії протистояння в Європі та на Близькому Сході поступово стираються, а нейтральні держави опиняються в епіцентрі нових загроз — від порушення повітряного простору до атак на морську інфраструктуру. Це вимагає від міжнародної спільноти перегляду традиційних підходів до безпеки та енергетичної стабільності.