Атака на СБУ: чому Росія вважає Поклада ключовим ворогом

Атака на адміністративну будівлю СБУ є не випадковістю, а свідченням того, що українська спецслужба та її очільник стали одними з головних мішеней для Москви. На думку політолога Олексія Курпаса, події 4 вересня можна розглядати як своєрідну оцінку ефективності роботи Служби безпеки.

«СБУ і Поклад дають Україні результат. Росія чудово розуміє, звідки прилітають найболючіші удари. Розуміє, хто викриває її агентів. Хто розвалює мережі ФСБ. Хто зриває диверсії. Хто проводить унікальні операції. Путін завжди дуже точно показує, кого він боїться. І сьогодні СБУ точно у цьому списку на одній з лідируючих позицій», — зазначає експерт.

Особливу увагу Курпас приділяє контррозвідувальній діяльності Служби. Він наголошує: масштаби цієї роботи вражають — з 2022 року СБУ викрила 150 агентурних мереж противника, до яких входили 648 осіб. Лише від початку 2026 року було додатково виявлено 20 мереж та 81 їхнього учасника. Для будь-якої ворожої спецслужби такі цифри є вкрай болючими, адже агентурна мережа створюється роками: в неї вкладають ресурси, людей, легенди та канали зв’язку.

«Коли контррозвідка СБУ накриває всю мережу, ФСБ втрачає не просто кількох агентів. Вона втрачає інфраструктуру, яку іноді будувала роками», — пояснює політолог.

На цьому тлі не дивує, що проти Поклада та СБУ застосовуються всі доступні методи — від інформаційних кампаній до спроб фізичного усунення. У спецслужб існує простий критерій ефективності: якщо противник витрачає значні ресурси на пошук, дискредитацію чи знищення, це означає, що об'єкт створює реальну загрозу. Саме так, за словами Курпаса, слід трактувати й події 4 вересня.

Додатковим підтвердженням системної роботи СБУ є статистика відкритих проваджень: понад 4 тисячі справ за державну зраду, понад 9 тисяч — за колабораційну діяльність і понад 100 — за шпигунство. Це свідчить про масштабну протидію ворожій діяльності на різних рівнях.