Сулінський канал: Україна має терміново домовитися з Румунією про розширення пропускної здатності
Черги суден на Сулінському каналі сягнули 50–60 одиниць, а доба простою коштує власникам $6–7 тисяч. Експерти кажуть: без переговорів із Румунією про додаткових лоцманів та паралельне оформлення суден цей маршрут не стане надійною альтернативою для українського експорту.
Операційна менеджерка компанії «Авалон» Катерина Кононенко зазначає, що наразі біля Суліни очікують проходу близько 60 суден, і частина з них стоїть уже понад тиждень. Черга продовжує зростати, а кожна доба простою обходиться власнику корабля у 6–7 тисяч доларів. Головне обмеження — брак румунських лоцманів, адже проводити судна через канал мають право лише вони, українські фахівці таких повноважень не мають.
Однак навіть збільшення кількості лоцманів не розв'яже проблему повністю. У Суліні працює лише одна комісія, яка оформлює судна: на кожне потрібно щонайменше година, а в складніших випадках — до двох. Кононенко пояснює: якби таких комісій було три-чотири, можна було б оформлювати кілька суден паралельно, і черга рухалася б значно швидше.
Додатковою перешкодою залишається непрозора координація між Адміністрацією морських портів України, Адміністрацією Нижнього Дунаю в Галаці та службами в Суліні. Суднові агенти не бачать списків і до останнього не знають, чи отримає конкретне судно лоцмана. Кононенко наголошує, що ситуація багато в чому повторює проблеми 2022 року, хоча відтоді минуло вже чотири роки.
Першочерговим завданням нового міністра розвитку громад та територій Миколи Калашника має стати оперативний діалог із румунською стороною щодо збільшення кількості лоцманів, запуску кількох комісій та узгодженого графіка всіх залучених служб. Без вирішення цих організаційних питань Суліна не зможе прийняти суттєво більший потік суден і стати повноцінним резервним маршрутом для українського експорту.
За оцінками Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати, якщо морський коридор не відновить роботу, Україна може втратити близько 10 мільярдів доларів ВВП, 17 мільярдів доларів експортної виручки та ще 8,5 мільярда доларів податкових надходжень. Понад 30 мільйонів тонн агропродукції не потраплять на світові ринки.
