Ажіотаж на продукти: що насправді стоїть за порожніми полицями та чи буде дефіцит

На тлі нових обстрілів з боку Росії попит на продукти тривалого зберігання різко зріс у низці міст. Фото й відео спорожнілих полиць, де зазвичай лежать гречка, борошно та олія, ширилися соцмережами. Таку картину фіксували у Дніпрі, Кривому Розі, Тернополі, Чернівцях, Рівному, Луцьку та Києві.

Водночас реального дефіциту продуктів немає. Більшість випадків із порожніми полицями ритейлери пояснюють різким сплеском попиту серед покупців. У частині магазинів уже попереджають про тимчасову відсутність окремих товарів: у «Сільпо» це пов'язують, зокрема, з наслідками обстрілів складів. АТБ пішов далі й обмежив продаж — не більше шести одиниць або кілограмів одного найменування на людину. Представник мережі Сергій Демченко пояснив, що так хочуть стримати і панічні закупівлі, і оптовий викуп товару для перепродажу. Не всі мережі вважають такі заходи потрібними: у Novus заявили, що ліміти поки не планують, бо не бачать для цього підстав.

Найбільший ажіотаж точиться навколо соціально важливих і довго зберіганих товарів — передусім борошна, круп, яєць та соняшникової олії. Керівник аналітичного відділу асоціації УКАБ Максим Гопка наголошує: фізичного дефіциту основних продуктів в Україні немає. Країна має профіцит пшениці, кукурудзи, ячменю, соняшнику та соняшникової олії, а також достатньо цукру, яєць і м'яса птиці. Від імпорту більше залежать товари, які в Україні не виробляють або не виробляють цілий рік: риба й морепродукти, цитрусові, банани, кава, чай, какао та рис. Тимчасові перебої з окремими позиціями можливі через логістику — зокрема після російських ударів по складах та іншій інфраструктурі.

Панічні закупівлі справді здатні підштовхнути ціни. За словами Гопки, штучно створений ажіотаж може посилити інфляцію в найближчі місяці. Натомість старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко вважає цей ефект незначним і нетривалим. Стримують ціни хороший урожай, велика пропозиція агропродукції на внутрішньому ринку, відносно стабільний валютний ринок і конкуренція між мережами. Показовий приклад — гречка: цього року її врожайність приблизно на 15% вища, ніж торік. Триваліший вплив на ціни матимуть радше не покупки населення, а наслідки російських атак: пошкодження складів і перебудова логістичних маршрутів додають витрат виробникам і мережам.

Експерти не радять робити запаси з десятків кілограмів круп чи пляшок олії. Нутриціологиня Альона Піддубна радить тримати базовий набір продуктів на 3–5 днів, щоб родина спокійно пережила короткочасні перебої з електрикою, водою чи доставкою. Звичайний ротаційний запас можна сформувати на тиждень із того, що ви й так регулярно їсте; більші запаси виправдані для тих, хто живе далеко від магазинів або має обмежену мобільність. Головне — не перетворювати підготовку на паніку, адже масовий викуп сам здатен створити короткочасний дефіцит на полицях, якого до того не було.