Позов Борзих до ZN.UA: суд переніс засідання, юристи вбачають ризик для медіа

11 серпня 2026, 21:31 ·584 слівредакція

Печерський райсуд Києва відклав підготовче засідання у справі за позовом екс-заступника військового прокурора Дмитра Борзих до ZN.UA та редакторки Інни Ведернікової. Розгляд перенесли на 3 вересня через процесуальні труднощі, а правозахисники називають справу небезпечним прецедентом для журналістики.

Слухання, призначене на 10 серпня, не відбулося через технічні збої в системі «Електронний суд». Адвокат Ведернікової Роман Васильняк заявив, що його не підключили до справи в електронній системі, через що він не мав доступу до матеріалів і не міг подавати документи онлайн. Відзив на позов захисник надіслав поштою, однак у судді Олексія Соколова його не виявилося, попри підтвердження канцелярії про передачу документа ще 14 липня.

Окрім того, напередодні засідання Васильняк подав заяву про відвід судді Соколова через сумніви в неупередженості. Адвокат нагадав, що справа кілька разів змінювала суддів: перший позов Борзих відкликав, після повторного подання двоє суддів заявили самовідводи. Також ZN.UA повідомляло, що голова Печерського суду Руслан Козлов є кумом позивача. Васильняк намагався з’ясувати, чи розглядав Соколов раніше справи за участю Борзих, але в суді відповіли, що такої інформації окремо не обліковують.

Представник видання Євген Воробйов поінформував, що сторона ZN.UA подала клопотання про залучення до справи Національного антикорупційного бюро. Це пов’язано з тим, що позов стосується інформації, оприлюдненої НАБУ в межах кримінального провадження, де Борзих має статус підозрюваного.

В Інституті масової інформації заявили, що позов має ознаки SLAPP — стратегічного позову для тиску на журналістів. Юристи наголошують: вимога Борзих публікувати його ім’я як підозрюваного лише після набрання чинності вироком може обмежити право медіа висвітлювати суспільно важливі розслідування. ІМІ посилається на постанову Верховного Суду від 22 червня 2026 року, згідно з якою цивільне судочинство не може оцінювати обставини кримінальної справи, а презумпція невинуватості не забороняє інформувати про процесуальний статус фігурантів.

Станом на початок серпня ІМІ зафіксував шість випадків юридичного тиску на медіа, тоді як за весь минулий рік їх було п’ять. Експерти вважають, що поєднання такої практики із законодавчими ініціативами щодо обмеження комунікації правоохоронців може звузити доступ суспільства до інформації про резонансні справи.