O OpinionАналітика та думки про Україну

Україна запускає реєстр замінованих ділянок за кадастровим номером

·515 слівредакція
Україна

Держава створює цифрову базу, де за кадастровим номером можна буде перевірити, чи є на ділянці мінна небезпека або чи видано сертифікат про розмінування. Досвід України вже вивчають Сирія та японські розробники дронів.

Про це в інтерв'ю розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства, ветеран Ігор Безкаравайний. За його словами, йдеться про єдину урядову базу даних із високим рівнем деталізації — аж до конкретної ділянки.

Механізм виглядатиме так: власник заходить у систему за своїм кадастровим номером і бачить повну історію ділянки. Чи потрапляла вона в зону, що зазнала впливу війни, чи проводилося там обстеження, чи виявили небезпеку і чи знято її за підсумками розмінування. «Чи в результаті розмінування є сертифікат, який підтверджує, що ця небезпека знята», — пояснив урядовець.

Українські напрацювання у сфері протимінної діяльності вже викликають інтерес за кордоном. Активний діалог триває із Сирією: її представники звертаються по поради, розбирають помилки й вивчають, як працює вітчизняна система. Водночас Безкаравайний радить не копіювати український підхід сліпо: «І от про що ми говоримо з ними постійно, про те, що їм не варто відтворювати українську систему. Їм треба будувати власну». За його словами, універсального «золотого стандарту» для гуманітарного розмінування не існує — кожна країна має власні культурні особливості та контекст, тож система має бути індивідуальною.

Співпраця розвивається і на рівні бізнесу. Японські компанії, що розробляють сенсори та безпілотники, постійно консультуються з українськими підприємствами. Їх цікавить практичний досвід фахівців, які створюють і застосовують технології для пошуку вибухонебезпечних предметів.

Потреба в очищенні земель залишається величезною, насамперед для аграріїв. Фермери вже подали близько 300 звернень на перевірку полів, але більшість із них застрягла через правила оплати: за програмою складно отримати кошти наперед. До того ж очищені площі нерідко знову засмічуються уламками від обстрілів і збитих дронів. Фінансова підтримка партнерів уже перевищує річний світовий бюджет на розмінування до 2022 року, але цих коштів критично мало для українських масштабів. Гальмує процеси й бюрократія: питаннями землі опікуються 16 різних відомств. Щоб усунути плутанину, парламент планує ухвалити закон і створити єдиний центр, який керуватиме всім гуманітарним розмінуванням у країні.

Отже, реєстр має дати людям простий інструмент для перевірки власної землі, а державі — основу для прозорішого управління розмінуванням. Водночас швидкість очищення залежатиме не лише від цифрових рішень, а й від фінансування та подолання відомчої роз'єднаності, які поки що залишаються головними вузькими місцями.

Читайте також