Найважча зима з 2022 року: чому Україні загрожує новий енергетичний терор
Росія посилює ракетні удари по Україні, намагаючись скористатися дефіцитом систем ППО. Експерти попереджають: ця зима може стати найважчим випробуванням для енергетики та цивільного населення від початку повномасштабної війни.
Останні тижні позначені інтенсифікацією російських ракетних атак, що, ймовірно, є спробою використати брак засобів перехоплення балістичних цілей в України. Головною загрозою найближчих місяців стає критичний дефіцит систем протиповітряної оборони, що робить енергетичну інфраструктуру особливо вразливою.
Генеральна директорка українського виробника дронів Fire Point Ірина Терех наголошує на необхідності тверезої оцінки ризиків. За її словами, атаки на енергетику можуть стати найскладнішим викликом війни. «Зима наближається. Минула зима була дуже важкою для України та для великих міст загалом. Ця буде не легшою — і, ймовірно, буде ще важчою», — зазначає вона.
Україна досі значною мірою покладається на американські системи Patriot PAC-3 для перехоплення російської балістики. Вітчизняні виробники, зокрема Fire Point, намагаються пришвидшити розробку власних протиракетних технологій, але, як визнає Терех, «це не те, що можна зробити за три місяці до настання зими». Вона порівнює цей процес зі спробою втиснути в кілька років програму, яка зазвичай потребує 20–30 років розробки.
Президент США Дональд Трамп досі не ухвалив рішення щодо дозволу Україні виробляти ракети-перехоплювачі Patriot, що є однією з найнагальніших вимог Києва. Водночас президент Володимир Зеленський після удару російською балістикою по селу Радушне біля Кривого Рогу наголосив, що забезпечення України ракетами для ППО залишається пріоритетом. Він сподівається, що партнери усвідомлюють: їхня допомога безпосередньо впливає на збереження людських життів.
Кадрові зміни в уряді, зокрема призначення Сергія Корецького прем'єр-міністром, аналітики пов'язують із підготовкою до складного опалювального сезону. Керівник Центру безпеки та співробітництва України Сергій Кузан зазначає: «Фактично, уряд було реформовано та оновлено, щоб перезавантажити інституційні процеси та покращити координацію між різними відомствами. Дійсно, як стверджував президент, головне завдання оновленого Кабінету Міністрів — забезпечити повну готовність енергетичної та безпекової інфраструктури до холодів». Втім, перестановки можуть бути пов'язані й із загальною вимогою президента щодо ефективнішої роботи влади.
Експосол США в НАТО Курт Волкер вважає, що Володимир Путін намагатиметься максимально посилити тиск на Україну, використовуючи зиму як зброю. Водночас, на його думку, Україна нині підготовлена до відбиття балістичних атак краще, ніж торік. Волкер прогнозує, що атаки триватимуть, але вже навесні російський диктатор «почне стикатися з жорсткими обмеженнями своєї агресивної війни та йому доведеться погодитися на припинення вогню».
Українські удари по логістичних об'єктах у Росії, зокрема складах Wildberries, можуть бути частиною стратегії зі збільшення економічних втрат для російського бізнесу та створення умов для переговорів. Ірина Терех підкреслює, що Україна не сприймає себе як жертву, але без підтримки західних партнерів протистояння неможливе: «Ми не можемо боротися самостійно».
Підсумовуючи, можна сказати: найближчі місяці стануть перевіркою на міцність як для української енергосистеми, так і для міжнародної солідарності. Здатність країни пережити зиму залежатиме від швидкості постачання систем ППО та готовності союзників посилити підтримку.
