Субота, 17 лютого

Запровадження квот на працевлаштування громадян зрілого віку – доволі дискусійне рішення.

Влада нарешті взялася вирішувати проблему вікової дискримінації на ринку праці. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що кількість співробітників компаній і підприємств, старших за 45 років, має становити не менше ніж 4 % від загальної кількості працівників.

«Люди іноді говорять про те, що, мовляв, мені більше, ніж 45 років, і я не можу знайти собі роботу. Так-от, ми ввели квотування, яке передбачає, що люди, старші за 45 років, можуть претендувати на робочі місця в українських компаніях. Це буде не менше ніж 4 % від загального складу співробітників», – заявив Гройсман. За словами прем’єра, ця норма передбачена нещодавно схваленою пенсійною реформою і є обов’язковою для роботодавців.

Причини таких нововведень лежать на поверхні. Пенсійна реформа передбачає підвищення необхідного стажу для виходу на пенсію до 25 років у 2018 році, а до 2028-го він має становити аж 35 років. Відповідно, якщо людям зрілого віку буде й далі важко працевлаштуватися, вони просто не зможуть отримати необхідний стаж. А це означатиме, що кількість обурених пенсійною реформою громадян зростатиме.

Слід зазначити, що в Україні проблема вікової дискримінації під час пошуку роботи є доволі серйозною. 80 % опитаних зазначають, що стикалися з випадками, коли одним із ключових критеріїв прийому на роботу був вік. Такими є дані цьогорічного дослідження Міжнародного кадрового порталу hh.ua. Якщо зайти на будь-який сайт для пошуку роботи, знайдеться чимало вакансій, в яких серед головних критеріїв зазначено вік. Причому часто складно працевлаштуватися й категорії 30+.

Наприклад, за даними опитування порталу DOU, у високооплачуваній ІТ-сфері 74 % спеціалістів не має й 30 років, ще 23 % – це люди до 40 років і лише 3 % працівників – категорії 40+.

Що цікаво, ще два роки тому, у листопаді 2015 року, Верховна Рада ухвалила закон № 3442 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації з правом Європейського Союзу)». Він забороняє, зокрема, і дискримінацію за ознакою віку. Але на практиці нова норма практично нічого не змінила. Ймовірно, тому, що в державі так і не запровадили налагоджений механізм покарання працедавців, які її ігнорують. Отже, тепер постає питання про те, чи й вікові квоти не залишаться суто на папері, адже про механізм притягнення порушників до відповідальності також поки чіткої інформації немає.

Крім того, квота 4 % – доволі невелика. Якщо в компанії працює 100 осіб, то лише четверо з них повинні бути старшими 45-ти. І це не обов’язково висококваліфіковані співробітники. Таким чином, ті керівники, які звикли робити ставку виключно на молодь, і надалі матимуть можливість практично нічого не змінювати.

А чому ж, власне, українські роботодавці схильні відмовляти зрілим кандидатам? Причин кілька. Якщо йдеться про тих працівників, в яких багато знань та досвіду, то вони зазвичай вимагають гідного рівня оплати праці, тоді як молодь погоджується працювати за меншу платню. І, на жаль, роботодавці часто готові найняти менш кваліфікованого фахівця, лишень щоб зекономити. Але є й кандидати категорії 45+, професія яких нині незатребувана, а нові навички вони здобувати не готові. І це також проблема.

Саме тому в багатьох країнах Європи є спеціальні програми для людей передпенсійного віку. Правда, йдеться не про категорію 45+. Люди цього віку на Заході вважаються такими, що саме перебувають в розквіті сил. В ЄС допомагають знаходити роботу тим, кому 54-64 роки (на пенсію в багатьох країнах Європи можна вийти лише після 65-ти). Але йдеться не про квоти, а про навчання та допомогу в адаптації на новому робочому місці.

Крім того, на Заході особливий акцент робиться на просвітницькій роботі. Працедавцям розповідають, чому в колективах важливо поєднувати й ініціативну молодь, і досвідчених людей. Доносять цю думку навіть за допомогою кінематографу. Досить згадати доволі популярний американський фільм «Стажер». Головному герою Бену Віттакеру вже сімдесят, проте він не може спокійно сидіти без діла. Він вирішує найнятися стажером в офіс сайту, який продає одяг, де начальниця зовсім юна. І з часом всі розуміють, наскільки корисним він є для компанії.

Цивілізовані держави усвідомлюють: чим більше громадян працевлаштовані, тим швидше зростає економіка, і тим менше треба витрачати кошти на різноманітні соціальні допомоги.

Ще важливішим залучення до роботи людей всіх без винятку вікових категорій є для країн, які переживають брак робочої сили. І наша держава стає саме однією з таких. В Україні, за даними Держстату, на 100 померлих – лише 57 народжених. А значна частина молоді рветься на заробітки за кордон. Із запровадженням безвізу з ЄС відтік робочої сили лише посилився. Відповідно, роботодавці рано чи пізно будуть змушені припинити відбирати кандидатів, орієнтуючись на дату народження.

Водночас очевидно, що держава повинна працювати у напрямку прискорення боротьби з віковою дискримінацією. Хочеться вірити, що запровадження квот на цьому шляху буде лише першим кроком, а далі уряду вистачить розсудливості запозичити прогресивний західний досвід.

Текст: Наталія Лепчинська

Залишити коментар