Удари по складах і логістиці: що буде з продуктами та цінами на Одещині

За даними міністерства аграрної політики, в окремих областях України знищено до 90% складської інфраструктури, яку використовували для зберігання та розподілу продуктів. Утім, у міністерстві заявляли, що системного дефіциту продовольства не очікують, а бізнес переходить на доставку безпосередньо від виробника до магазину. Доктор економічних наук Сергій Якубовський називає оцінку про 90% завищеною: за його словами, зруйновано десь 20–25% і певні проблеми є, але полиці продовольчих магазинів не спорожніли. Він пояснює це структурою ринку: значна частина сільгосппродукції виробляється безпосередньо в регіонах, тому менше залежить від великих централізованих складів, ніж імпорт. «Щодо сільськогосподарської продукції я не думаю, що ситуація критична і не буде вона критичною в майбутньому. Зараз проблем на найближчі пів року з продовольством в Україні немає», — зазначив економіст.

Найбільше ризикують товари, які проходять складнішу імпортну логістику — зокрема ті, що зберігаються на митних складах або долають кілька етапів транспортування. Перебудова логістики, за оцінкою міністерства аграрної політики, може додати до вартості продуктів у середньому до 2,5%. Якубовський вважає, що вплив буде нерівним: українська сільгосппродукція навряд чи суттєво подорожчає, тоді як імпорт — цілком. «Більше проблем буде з імпортними товарами. Там дійсно буде подорожчання, я думаю, десь на 30 відсотків, тому що коли відбувається перетин кордону, є митні склади. Значно довшим буде час отримання товарів з-за кордону і логістика стане більш вартісною», — пояснив він. Окремо економіст прогнозує зростання попиту і дефіцит товарів, потрібних під час перебоїв з електропостачанням: акумуляторів, зарядних станцій, павербанків, інверторів та джерел безперебійного живлення.

Про масовий дефіцит продуктів, за словами Якубовського, підстав говорити немає, хоча окремі позиції можуть тимчасово ставати менш доступними. Він радить не повторювати поведінку 2022 року: «Буде якась затримка, але дефіциту нічого не буде. Не потрібно, як у 2022 році, скуповувати сіль мішками або гречку. Підприємці знайдуть можливість знайти необхідні позиції та закрити цей дефіцит товару». Водночас ажіотажний попит сам може створювати короткочасний дефіцит: якщо покупці масово беруть продукти про запас, товар зникає з полиць швидше, незалежно від реальних запасів у торговельній системі.

Додатковим каналом постачання можуть бути продовольчі ринки, де частина продукції надходить напряму від виробників. Директор одеського ринку «Початок» Олександр Воропаєв каже, що залежність ринку від великих розподільчих центрів менша, ніж у мереж: «Ринок не постачається через один центральний склад, як це відбувається через розподільчі центри у торговельних мережах. У нашому випадку кожен продавець або виробник має власний канал». На ринку працює понад 400 торговельних місць, і така модель скорочує логістичний маршрут та дозволяє швидше змінювати постачальників, хоча вимоги щодо документів, безпечності, лабораторного контролю й температурного режиму залишаються. Найпростіше напряму постачати сезонні овочі, фрукти, ягоди, зелень, картоплю, баштанні, мед і частину сухої бакалії. Найскладніше — молочні продукти, м'ясо, рибу, морепродукти, заморожені напівфабрикати та готові страви. «Найскладніше привозити зараз імпортну рибу і морепродукти, охолоджені, молочні та заморожені товари», — зазначив Воропаєв. Масового перетікання покупців із супермаркетів на ринки він не фіксує: йдеться радше про точкові зміни асортименту, коли тимчасово немає певного бренду, фасування чи конкретного постачальника.

На ціни впливає не сама атака, а додаткові витрати після неї: довший маршрут, менші партії, перевантаження, пальне, генерація, охолодження та втрати швидкопсувної продукції. Найбільше ризикують подорожчати риба й морепродукти, частина імпорту, заморожені напівфабрикати, окремі молочні та охолоджені товари; після завершення польового сезону чутливішими можуть стати тепличні овочі. Хліб, за словами Воропаєва, теж може поступово дорожчати через вартість енергії, пального та переробки, хоча проблем із наявністю зерна немає.

Підсумок: системного дефіциту базових продуктів на Одещині зараз немає, і місцева сезонна продукція нового врожаю стримує тиск на ціни. Реальні ризики — вища ціна, менший вибір і нерівномірність наявності окремих позицій, насамперед імпортних, рибних, охолоджених і заморожених. За умов війни абсолютних гарантій немає, тож значення мають прямі поставки, альтернативні постачальники, резервне живлення та відсутність ажіотажу серед покупців.