Полювання на "Іскандери": чому Україна покладається на дрони

Знищення російських пускових установок "Іскандер" — одне з найскладніших завдань для українських сил. Час на реакцію обмежений хвилинами, а в арсеналі — лише безпілотники.
Російські оперативно-тактичні ракетні комплекси "Іскандер" залишаються однією з головних загроз для України. Головна складність у боротьбі з ними — вкрай обмежений час, протягом якого пускова установка перебуває на позиції. За даними аналітиків, для запуску першої балістичної ракети з маршу потрібно до 16 хвилин, а якщо установка вже розгорнута — лише 4 хвилини. Після здійснення пуску комплекс залишає позицію протягом кількох хвилин, що робить контрбатарейну боротьбу із застосуванням власних ракет неефективною.
Теоретично, якщо зафіксувати момент зупинки та початок переведення пускової у бойове положення, можна встигнути завдати удару. Однак на практиці це вимагає безперервного спостереження та миттєвої реакції. Ситуацію могли б покращити власні балістичні ракети, але їх в Україні поки що немає. Американські ATACMS, які були передані у незначній кількості, навряд чи надійдуть додатково, зважаючи на поточну міжнародну ситуацію.
Крилаті ракети, доступні Україні, не здатні уражати рухомі наземні цілі. Тому основний інструмент — дрони, зокрема баражуючі боєприпаси та ударні безпілотники середньої дальності. Вони вже довели свою ефективність: у ніч на 6 липня бійці 413-го полку Сил безпілотних систем "Рейд" знищили у Брянській області пускову установку С-400, яка, ймовірно, використовувалася для ударів по Україні.
Головний недолік дронів — низька швидкість. Якщо пуск "Іскандера" відбувається на відстані близько 100 км від лінії фронту, українському безпілотнику знадобиться приблизно година, щоб дістатися цілі. За цей час пускова може змінити позицію. Однак за наявності зв'язку з оператором є можливість коригувати маршрут і наздоганяти ціль. Також українські сили успішно атакують "Іскандери" в укриттях — наприклад, у вересні 2025 року було завдано удару по місцю дислокації комплексу на полігоні "Молькіно" у Краснодарському краї, де знищили шість машин.
Отже, є два основні варіанти дій: або заздалегідь передбачати час і місце розгортання пускових і тримати дрони в готовності, або відстежувати, куди ворог ховає свою техніку. В обох випадках ключову роль відіграє розвідка та здатність безпілотників долати російську протиповітряну оборону. Попри складнощі, успішні випадки вже є, тож практика масштабуватиметься.
Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що у 2026–2027 роках Україна має створити власну балістику та засоби антибалістичної протидії. А військовий експерт Іван Ступак наголосив, що ворожі пускові установки необхідно знищувати саме в момент їх розгортання, і для цього є певні тактичні прийоми, які не потребують очікування на американські ракети.
Читайте також
Ще в розділі «Війна»
- Ракети КНДР стали точними, а збивати їх нічим: що це означає для України
- Не лише Patriot: експерт радить Україні робити ставку на SAMP-T
- Три кроки для захисту від балістики: що пропонує експерт
- Війна на виснаження: чого чекати від російських обстрілів найближчим часом
- 40 днів тиску на РФ: експерт пояснив, як удари створюють умови для деескалації







