«Герань-3»: що змінюють реактивні дрони у війні проти України

Протягом серпня Росія щодня запускала по території України безпілотники з реактивними двигунами. За аналізом, побудованим на даних Повітряних сил ЗСУ, це перший місяць, коли такі атаки офіційно потрапили до зведень про протиповітряну оборону. Кількість застосувань реактивних дронів зросла з 350 у червні до 1600 у липні та 2800 у серпні. У п'яти нічних обстрілах серпня ці апарати навіть переважали за чисельністю старші повільніші моделі.

Ключова причина зміни — швидкість. Оновлені боєприпаси розганяються понад 480 км/год, що перевищує можливості українських мобільних перехоплювачів. «Причина переходу на дрони з реактивними двигунами полягає в тому, що вони значно швидші за попереднє покоління. Це суттєво ускладнює їх перехоплення для України», — пояснює докторка Марина Мирон з Королівського коледжу Лондона. Дрони мають турбореактивні двигуни, частину яких, за даними української військової розвідки, постачають із Китаю. Уламки характерних двигунів усе частіше знаходять у Києві.

Наслідки вже відчутні для людей. За словами Володимира Зеленського, ці дрони застосували під час удару 1 вересня: щонайменше 12 загиблих і 20 поранених, шестеро жертв — залізничники, які працювали в депо в Києві. Крім того, урядові джерела Молдови повідомили, що літак із українським президентом затримався в аеропорту Кишинева через захід у молдовський повітряний простір російського дрона, ймовірно реактивного. На початку року Україна збивала до 94% далекобійних дронів, але швидкісні моделі відкрили новий виток гонки озброєнь.

У відповідь 10 серпня заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майор Вадим Скібіцький заявив, що силам оборони потрібні ракети-перехоплювачі, «здатні зрівнятися у швидкості з реактивними дронами». Чотири українські компанії вже випробовують такі ракети, а міністр оборони Євгеній Хмара доручив якнайшвидше налагодити виробництво тисяч одиниць. Для Москви це також економічний розрахунок: за словами Джона Гарді з Фонду захисту демократій, ударні дрони великої дальності — «по суті, дешева версія крилатих ракет», і що більше можливостей у дрона, то меншою стає різниця з бюджетною крилатою ракетою. Водночас аналітики Conflict Armament Research наголошують, що реактивні дрони поки поступаються крилатим ракетам меншою дальністю, слабшою бойовою частиною та вищою вразливістю до засобів радіоелектронної боротьби.

Змінюється й інфраструктура запусків. Супутникові знімки фіксують довші пускові рейки на новій базі Цимбулова в Орловській області РФ, приблизно за 175 км від кордону з Україною. Якщо до вересня 2024 року цей регіон не згадувався у звітах Повітряних сил як місце запусків, то тепер він фігурує майже в кожному повідомленні про обстріли. Тактика теж ускладнилася: приблизно раз на тиждень РФ завдає комбінованих ударів сотнями безпілотників і ракет, поєднуючи реактивні дрони, дрони-фальш-цілі та балістику. За оцінкою аналітика RAND Майкла Боннерта, на одну атаку Росія використовує в 15 разів більше дронів, ніж чотири роки тому.

Підсумок: реактивні «Герані» не замінюють крилаті ракети, але розмивають межу між ними й ускладнюють перехоплення. Для України це означає потребу в нових перехоплювачах і швидших рішеннях ППО, а для цивільних — вищий ризик ударів по містах і критичній інфраструктурі.