Депозити після рішення НБУ: які ставки і чи варто боятися

Національний банк підвищив облікову ставку до 15,5%, а ставку за тримісячними депозитними сертифікатами — до 19%. Це рішення фактично закріпило стабільність на ринку вкладів, але до вересня банки продовжать адаптувати свої депозитні програми до нових монетарних умов.

За прогнозами банкірів, у період з 10 по 16 серпня середні ставки за гривневими депозитами залишатимуться в межах 13–14,5% річних. Максимальна дохідність, яка може сягати 17–17,5% річних, пропонуватиметься переважно за короткостроковими акційними програмами, для нових клієнтів або з додатковими бонусами до базової ставки. Головною подією серпня стане загострення конкуренції за вкладника: банки готують основу для осінніх депозитних кампаній, пік яких припаде на вересень-жовтень.

Цього року активність вкладників залежатиме не лише від ставок. Наприкінці літа у публічному просторі традиційно з'являються три основні блоки занепокоєнь: можливий новий наступ ворога, прогнози важкої зими та розмови про обвал гривні. Експерти наголошують, що ці теми можуть впливати на емоції, але не кожен гучний заголовок має економічний фундамент. Воєнні ризики не варто заперечувати, але вони не змінюють дохідність вкладів і не свідчать про проблеми банківської системи. Раціональною відповіддю може бути розподіл коштів між готівкою, рахунком та кількома депозитами з різними строками.

Очікування складної зими також не означає автоматичної втрати грошей на депозиті. Навпаки, зберігання всіх заощаджень готівкою в умовах прискорення інфляції може призвести до швидшого зменшення їхньої купівельної спроможності. Щодо курсу гривні, регулятор працює в режимі керованої гнучкості, згладжуючи надмірні коливання через валютні інтервенції. Тому окремі хвилі попиту на валюту не означають втрати керованості ринком.

Варто пам'ятати про податки: після сплати 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору вкладник отримує близько 77% нарахованих відсотків. Таким чином, депозит зі ставкою 13% річних забезпечує близько 10% чистого доходу, вклад під 14,5% — приблизно 11,2%, а найвигідніші пропозиції під 17–17,5% — близько 13,1–13,5%. Це означає, що середньостатистичний депозит перестане повністю захищати гроші від знецінення, якщо річна інфляція перевищить 10–11%, а для акційних пропозицій межа становить 13–13,5%.

Аналогічну арифметику можна застосувати і до курсу долара. За стартового курсу 45 гривень за долар, річний депозит під 14,5% після податків дасть близько 11,2% чистого доходу. Щоб просте зберігання грошей у валюті було вигіднішим, долар через рік має коштувати понад 50 гривень. Для депозиту під 13% ця межа становить близько 49,5 гривні, а для вкладу під 17,5% — понад 51 гривню за долар.

Найбільш затребуваними найближчим часом залишатимуться депозити на шість місяців та один рік. Перші дозволяють не заморожувати кошти надовго, другі — зафіксувати чинну ставку на триваліший період. Частина громадян може обирати коротші вклади або дробити заощадження, очікуючи більшої визначеності восени.

За умови помірної інфляції та контрольованої курсової динаміки гривневі вклади й надалі залишатимуться одним із найбільш зрозумілих інструментів збереження заощаджень. Найкращою відповіддю на сезонні страхи стане не поспішне рішення, а холодний розрахунок.