Перезавантаження класикою: огляд подій Odessa Classics

Є люди, які сперечаються, чи потрібні країні під час війни фестивалі, тим паче класичної музики, а є люди, які попри все просто роблять сучасний якісний і такий необхідний людям і державі проект. Перший фестиваль пройшов у страшному для країни 2014 році. Зібрати хороших музикантів тоді було вкрай складно. Але це не зупинило організаторів. І ось уже вчетверте захід збирає поціновувачів класичної музики для справжнього свята.

Окрім власне одеситів, цьогоріч на фестиваль спеціально приїхало багато гостей з різних куточків нашої країни та близького зарубіжжя. Завчасне анонсування програми фестивалю, чітко прописані концертні виступи учасників і можливість придбати квитки за півроку до події сприяли активності гостей, які мали можливість спланувати поїздку. Лише за попередніми підрахунками насолодитися справжнім мистецтвом на різних локаціях змогли понад 20 тисяч глядачів. І це в той час, коли квітнуть липи, манить тепле море і кричать про те, що класичне мистецтво нікому не потрібне.

Цього року публіка мала змогу насолоджуватися музикою найкращих виконавців світу. А знавці класичної музики, жартуючи, стверджували, що, скоріш за все, Олексій Ботвінов взяв у заручники родичів світових зірок – інакше пояснити їхню участь у поки що не такому відомому у світі фестивалі, який проходить у країні, куди радять не їздити, неможливо. Але попри всі складнощі на музичних майданчиках із кількома концертами виступили всесвітньо відомі скрипалі Даніель Хоуп, Майкл Гуттман, Максим Венгеров, Захар Брон і Робі Лакатош, провідні піаністи Себастіан Кнауер і Штефан Владар, найвідоміший віолончеліст Антоніо Менезес, кларнетист-віртуоз Дiмiтрі Ашкеназі і вібрафоніст Паскаль Шумахер.

Цього року основний меседж фестивалю про те, що у класичної музики є чудове майбутнє і вона може звучати сучасно, вдалося донести до слухачів якнайкраще. Окрім давно відомих творів класиків, лунали їхні нові прочитання, які тільки ще раз переконували у вічності й актуальності класичної музики.

У рамках фестивалю, окрім основної програми, пізніми вечорами в новому сучасному просторі Urban Music Hall слухачі насолоджувалися програмою New Ukrainian Soundscapes – 2: HAND MADE. Це були 7 концертів нової української та європейської музики, які насамперед хотіли привернути увагу до камерного музикування як до унікального і віртуозного способу на противагу серійності. Родзинкою цих вечорів стала інтерактивність, глядачі були залучені до процесу створення музики.

Уже традиційно перед початком фестивалю в Одеському музеї західного та східного мистецтва відбулася художня виставка, цього року «Атональна реальність» Віктора Сидоренка.

Не обійшлося і без літературних та кінозустрічей, майстер-класів та лекцій, які відбулися в креативному мистецькому просторі Invogue. Найбільше одеситів зацікавила зустріч із Сонею Кошкіною та майстер-клас Олега Вергеліса «Українська сцена між минулим та майбутнім». На зустрічі панував тихий смуток: напередодні стало відомо, що пішла з життя геніальна режисерка Кіра Муратова. Тож значна частина лекції спонтанно була присвячена великій сучасниці.

Проте, основні події все ж таки розгорталися в історичних залах Одеського національного театру опери та балету та Одеської обласної філармонії.

Феєричне відкриття фестивалю, як і годиться, відбулося в Театрі опери та балету концертом скрипаля Максима Венгерова та піаністки Поліни Осетинської, які неперевершено виконали твори Брамса, Равеля, Сен-Санса. Квитки стали справжнім скарбом, адже вже за місяць у касах не залишилося жодного. Концерт відбувся з переаншлагом. Вдячні слухачі кілька разів викликали виконавців на біс.

Центральною подією цьогорічного фестивалю стали виступи всесвітньо відомого Берлінського камерного оркестру. Колектив у нашій країні грав уперше, але сподіватимемося, що не востаннє.

За участі оркестру відбулося аж три концерти, і всі з неймовірним успіхом. Це стало своєрідним екватором фестивалю, який увібрав усе найкраще.

Так, 6 червня в Одеському національному театрі опери та балету оркестр виступив разом із Даніелем Хоупом, 4-кратним номінантом «Греммі», який належить до ТОП-5 найпопулярніших скрипалів світу

Окрім добре всім відомого музичного твору Вівальді «Пори року», виконавці подарували і нове бачення цього шедевру британського композитора Макса Ріхтера. Наступного дня Олег Вергеліс, згадуючи цей виступ на творчій зустрічі, скаже: «Якась містична історія була вчора з цим концертом. Правда, це була музика прощання? Вівальді, “Пори року”, і цей мінор, який зривається у цю небесну напругу… Дивне відчуття виникло, воно було не зрежисовано кимось, ніхто його не ставив умисно. Десь о дев’ятій годині вечора, коли душа Кіри Муратової вже відлітала, скрипка Хоупа навіть не плакала, а містично “волала”, неначе знала, що закінчився час, час життя… Сказати, що Даніель Хоуп – віртуоз – це все одно, що стверджувати, що небо синє. Не тільки віртуоз, а, здається, містичний “бранець” своєї скрипки. Написати б про це новелу в дусі Цвейга або Кафки». Усі, хто був присутній на концерті, підтвердили, що скрипка Хоупа в цей вечір натужно плакала, ніби прощаючись…

7 червня уже в залі Одеської філармонії Берлінський камерний оркестр виконував вічну музику Баха «Мистецтво фуги», і разом із Себастіаном Кнауером (фортепіано) – Концерт для фортепіано з оркестром ре мінор. Виконання і майстерність гостей настільки вразили одеську публіку, що оплески й овації лунали не тільки після виконання, а й під час. Перед початком другої частини, де лунав проект UberBach (нове прочитання Баха Арашем Сафаяном), Себастіан Кнауер подякував за емоційність і попросив прослухати всю частину без оплесків, щоб повною мірою насолодитися сучасною інтерпретацією. У другій частині до виконавців приєднався артистичний Паскаль Шумахер, що виконував партію на вібрафоні, звуки якого нагадували краплини літнього дощу, котрі падають на кришталь. Глядачі тричі викликали виконавців на біс. Овації не вщухали кілька хвилин. 

А 8 червня на Потьомкінських сходах відбувся найочікуваніший традиційний захід – безкоштовний концерт з відеоінсталяціями просто неба, де у виконанні Берлінського камерного оркестру разом із Олексієм Ботвіновим (фортепіано), Цзін Чжао (віолончель), Захаром Броном та Майклом Гуттманом (скрипка) пролунали твори Моцарта, Баха, Вівальді, популярна класика та саундтреки з кінофільмів. Варто зазначити, що тут думки глядачів розділилися: одним більше припала до душі саме перша серйозна частина концерту, а іншим до вподоби впізнавані композиції. Адже на цьому концерті були присутні не тільки справжні поціновувачі класичної музики, а й ті, хто тільки робить перші кроки на цьому шляху. Незмінним залишається одне: усі глядачі отримали те, за чим прийшли – неймовірну насолоду від музики.

Окрім зірок зі світовим ім’ям, у концерті також взяв участь юний Роман Федюрко – переможець конкурсу молодих піаністів ім. Серафими Могилевської, який пройшов у рамках фестивалю.

Багато захоплених відгуків отримав і концерт угорського музиканта Робі Лакатоша з програмою La Passion. Скрипаль майстерно, граційно і з неймовірною легкістю виконав твори популярної класичної музики, хіти з мюзиклу «Скрипаль на даху», улюблені «Чардаш», «Очі чорні» і «Темна ніч». Але коли слухачі почули перші звуки такого складного у виконанні «Польоту джмеля» Римського-Корсакова, несподівано смачно приправленого, переінакшеного звучанням цимбал Жінко Ліштеса, зірвалися на овації. І після концерту ще довго обговорювали в кулуарах вражаючу віртуозність «короля ромської скрипки».

Описувати події фестивалю – справа невдячна, адже найкрасномовніший оповідач не зможе відтворити й найменшої частки того задоволення, яке отримала публіка фестивалю.

Краще один раз почути і побачити, ніж багато разів почитати. Тож якщо ви поціновувач класичної музики, не зволікайте і сміливо плануйте першу декаду червня 2019 року провести в Одесі на V Міжнародному фестивалі класичної музики. Тим паче, що після закінчення фестивалю, стало відомо, що Даніель Хоуп погодився стати artist in residence of Odessa Classics. Тож протягом трьох років ми можемо розраховувати на два його концерти у рамках фестивалю. Це рішення артиста зі світовим ім’ям, звісно, вплине і на зірковий склад учасників фестивалю наступних років.

Текст: Світлана Бондар

Фото надані прес-службою фестивалю Odessa Classics