Учора, 19 жовтня, працівники Національного антикорупційного бюро зняли з літака і обшукали народного депутата Борислава Розенблата. Згідно з даними НАБУ, політик намагався вивезти за межі України матеріали, важливі для розслідування «бурштинової справи», фігурантом якої він є. Під час обшуку детективи вилучили у Розенблата мобільні телефони, планшет, платіжні картки та вироби, «зовнішньо схожі на коштовності».
На офіційній сторінці НАБУ було опубліковано допис, згідно з яким затримання народного обранця не проводилось, а обшук являв собою невідкладні слідчі дії.
Сам Борислав Розенблат розповів своїм читачам, що заздалегідь попередив НАБУ про свою поїздку, хоча й не повинен був цього робити.
Олексій Шевчук, адвокат Борислава Розенблата, повністю розкритикував дії представників антикорупційного бюро та вказав на їхню повню відповідальність за цей «бардак».
Фотограф та журналіст Максим Войтенко зазначив, що обшук Розенблата та виявлення коштовних прикрас його зовсім не здивували.
Віталій Чепинога, український політик та блоґер, прокоментував ситуацію іронічно, згадавши незаконний перетин українського кордону Михайлом Саакашвілі.
Журналіст, менеджер з медіа та комунікацій Ростислав Демчук вважає, що ситуація з Розенблатом може негативно позначитися на репутації українського президента.
Історик та політичний експерт Євген Магда обмежився коротким коментарем, де зазначив, що тепер в історії країни діамантовими є не лише прокурори.
Тарас Березовець, політтехнолог та журналіст, жартівливо порівняв Борислава Розенблата з головним героєм фільму «Діамантова рука».
Доволі емоційно відреагував на подію лідер Радикальної партії. Олег Ляшко висунув вимогу до Генеральної прокуратури щодо негайного подання на арешт фігуранта «бурштинової справи».
Відомий український блоґер Mason Lemberg розкритикував дії Національного антикорупційного бюро та підкреслив, що Розенблат має повне право вимагати матеріальної компенсації.
Бізнесмен Євгеній Черняк назвав подію звичайним цирком, в якому депутати втратили останню совість.
Журналіст та політолог Юрій Опока обмежився цитуванням радянських письменників Ільфа і Петрова.