17 жовтня Петро Порошенко зареєстрував законопроект щодо скасування недоторканності народних депутатів України. У разі, якщо пропозиція президента буде ухвалена, закон набуде чинності з першого січня 2020 року. Opinion дізнався, що саме може змінитися у 80-тій статті Конституції та як аргументують свою позицію противники та прихильники президентської ініціативи.
Яких змін слід очікувати в Конституції України?
У майбутньому законі президент планує вилучити положення про те, що «народним депутатам гарантується депутатська недоторканність» та що «народні депутати не можуть без згоди Верховної Ради бути притягненими до кримінальної відповідальності, затриманими чи заарештованими». Оновлена стаття 80 Конституції звучатиме таким чином: «Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».
Чому тема недоторканності знову актуалізувалася?
Президент України в своєму зверненні підкреслив, що внесення до Верховної Ради проекту про скасування депутатської недоторканності є дотриманням обіцянки, даної на початку вересня. За словами Порошенка, імунітет обранців народу давно трансформувався в гарантію їхньої безкарності. До того ж скасування недоторканності, як і створення Антикорупційного суду, є втіленням рекомендацій Венеціанської комісії Ради Європи, а також «важливою складовою ефективної боротьби з корупцією».
На думку президента, перший етап вже зроблено – ліквідовано суддівську недоторканність у форматі судової реформи, яка була впроваджена за його ініціативою. «Вісім тисяч носіїв недоторканності вже її не мають. Залишилось близько 450 осіб», – зазначив Петро Порошенко.
Хто і навіщо вимагає прискореної ухвали президентського законопроекту?
У день реєстрації проекту закону розпочалась акція «Велика політична реформа», про яку раніше писав Opinion. Нагадаємо, однією з трьох вимог мітингувальників було саме скасування депутатської недоторканності. Враховуючи, що законопроект президента передбачає свою реалізацію з початку 2020-го року, серед організаторів акції знайшлося багато невдоволених.
Так, народний депутат Сергій Лещенко зазначив, що дедлайном скасування недоторканності українських депутатів має стати весна 2018 року. Фактично екс-журналіст вимагає ухвалити законопроект протягом двох найближчих сесій Верховної Ради.
«Система вирішила кинути нам подачку. Порошенко вніс свої поправки в Конституцію. Не пройшло і трьох з половиною років. Це результат тиску суспільства, але Порошенко не був би Порошенком, якби не підклав свиню. Цей законопроект повністю повторює депутатський, тільки з однією різницею: скасувати недоторканність президент хоче… з наступного скликання Ради. Тобто на його клан, який останні три роки грабує України, ці поправки поширюватись не будуть», – розповів Сергій Лещенко. Також депутат вимагає, аби правки до статті 80-тої голосувалися у «системній прив’язці до закону про процедуру імпічменту президента».
Підтримав вимоги Лещенка і його колега, народний депутат Мустафа Найєм. «Така відстрочка неприпустима, і ми вимагатимемо цих змін вже в цьому скликанні», – повідомив співорганізатор «Великої політичної реформи».
Навіщо чекати 2020-го року?
Максимально короткий термін для ухвали нового закону щодо зняття недоторканності народних обранців може здатися доволі логічною вимогою, однак чи все так просто? І чому Петро Порошенко у своєму законопроекті пропонує його реалізацію аж у 2020 році?
«Президент запропонував ввести цей закон в дію з 2020-го року. На нього тут же накинулась опозиція, мовляв, ні, давайте негайно, прямо тут і зараз. І ось тут відмінність між тими, хто піариться на цій темі, і тими, хто шукає шляхи, як проголосувати. Бо для того, аби скасувати депутатську недоторканність, потрібно внести зміни до Конституції. Ці зміни потребують трьохсот голосів. Коли у Верховній Раді доходить до голосування, де необхідно набрати ці триста голосів, коли це вже стає законом, що набув сили і зміни до Конституції набувають чинності, тоді ніколи трьохсот голосів немає. І єдиний варіант знайти 300 голосів, аби вирішити цю проблему, яка існує не один десяток років, – це пропозиція народним депутатам проголосувати не для себе, а для своїх наступників», – прокоментував політолог Олег Медведєв в ефірі телеканалу ZIK.
Чи все так просто зі скасуванням недоторканності?
Законопроект президента дійсно передбачає фактично повне зняття недоторканності. Але чи здатен один закон самостійно владнати ситуацію з безкарністю народних депутатів? Це питання прокоментував український дипломат і громадський діяч Богдан Яременко.
«Позбавлення депутатів недоторканності – це лише інструмент в інтересах влади. А що з того народу? Якщо комусь свербить – можна позбавити депутатів недоторканності. Але якщо ми дбаємо про демократії в країні, цей крок має сенс лише при прийнятті законів про порядок відкликання депутатів, про імпічмент президенту, про збільшення парламентського контролю над правоохоронними відомствами. А ще краще – поставити питання про обсяг президентських повноважень», – зазначив Яременко.
Чи може зняття недоторканності змінити ситуацію у Верховній Раді?
За словами президента, майбутній закон має повністю винищити безкарність народних депутатів. Однак чи означає це можливість зміни певного балансу сил та впливу політичних партій?
«У разі зняття депутатської недоторканності зміниться баланс інститутів влади в бік послаблення парламентаризму. І разом з пропорційною системою відкритих списків посилить позиції великих олігархоорієнтованих партій та зменшить імовірність походження до Верховної Ради нових і безгрошових проектів. Робити маленькі ставки стане ризиковано та маловигідно», – прокоментував Юрій Лісничий, директор Інституту аналізу і прогнозування.
Текст: Дмитро Журавель
