Зустріч Трампа і Зеленського: що стоїть за розмовами про енергетичне перемир'я

Ключова умова будь-якої домовленості про енергетичне перемир'я — участь у ній Росії. Без згоди Москви такий формат залишиться декларацією. Виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов вважає, що у Вашингтона є важелі, здатні схилити Володимира Путіна підтримати цю ідею, і саме тиск США, за його оцінкою, вже дав перший результат — раніше Путін заявляв про готовність підтримати енергетичне перемир'я.

Сигнали з Москви, утім, залишаються суперечливими. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Росія не хоче жодного перемир'я, а лише сталого миру. Чи стосується це саме поточної теми переговорів, наразі невідомо. Якщо Росія відкине угоду, Трампу доведеться обговорювати з президентом України негативний сценарій — якими інструментами тиснути далі.

Одним із таких інструментів могли б стати ракети «Томагавк». Минулого року в схожій ситуації Трамп не наважився передати їх Україні, і війна продовжилася. Не виключено, що цей важіль усе ж буде застосовано. На думку Леонова, у Нью-Йорку йтиметься і про закон Грема — Блюменталя, великий пакет санкцій проти Росії та Ірану, який Трамп згадував у виступі в ООН. Документ дозволяє запроваджувати жорсткі обмеження проти будь-якої країни, що купує російську нафту й пальне, — а це чутливий момент для Китаю, чи не найбільшого покупця російської нафти.

Щодо зброї прогноз експерта стриманий. Україна, за його словами, не отримає перехоплювачів PAC-3 для Patriot, а ліцензія на їхнє виробництво, навіть якщо її погодять, реалізовуватиметься роками і не вплине на поточну ситуацію. Найреалістичнішим підсумком переговорів Леонов називає не нові поставки, а спільну декларацію про необхідність повного припинення вогню перед мирними переговорами. До такого підходу, за його словами, поступово повертаються і в США, а серед прихильників ідеї — Індія та Казахстан.

Зеленський уже прибув до Нью-Йорка на 81-шу сесію Генасамблеї ООН. Серед майже двадцяти запланованих зустрічей є й розмова з Трампом. За словами президента України, підготовлена до підписання нова угода щодо дронів, а на порядку денному — конкретні безпекові пропозиції та деескалаційні рішення. У Кремлі тим часом уже погрожували «відповіддю» на можливу передачу Україні ракет Tomahawk, а Пєсков повторив тезу про нібито небажання Києва домовлятися про мир.

Отже, зустріч у Нью-Йорку має два виміри: символічний — спільна заява про припинення вогню, і практичний — санкції та далекобійна зброя як інструменти тиску. Для України важливо, щоб жоден із цих важелів не залишився лише на папері, адже саме від конкретних рішень, а не від декларацій, залежить ситуація на фронті й у тилу.