Зарядна станція для електрокара: скільки коштує насправді і коли окупиться

Купівля електромобіля в Україні дедалі частіше супроводжується підрахунками не лише вартості авто, а й витрат на його заряджання. Проте головна помилка водіїв — вважати ціну самої зарядної станції остаточною. Насправді до неї додаються монтаж, кабелі, захисна автоматика, а в окремих випадках — ще й роботи зі збільшення доступної потужності.

Якщо йдеться про автономну або гібридну зарядну локацію, вартість може зрости ще більше через сонячні панелі, інвертор та акумулятори. За даними фахівців, DC-станція постійного струму потужністю 30 кВт коштує в середньому 100–150 тисяч гривень, а на кабелі, автоматику та монтаж може знадобитися приблизно стільки ж. Водночас така станція за годину заряджання здатна забезпечити авто 150–210 км запасу ходу.

Бюджетніші AC-станції потужністю 22 кВт передають змінний струм безпосередньо в автомобіль, тож швидкість заряджання залежить від можливостей самого авто. Найдешевші моделі стартують від 20 тисяч грн, преміальний сегмент — від 50 тисяч грн. Якщо електрощиток розташований поруч із місцем встановлення, простий монтаж із кабелем, трифазним автоматом, ПЗВ та кріпленнями обійдеться у 6–7 тисяч грн. А от якщо кабель доведеться тягнути через кілька приміщень або підвісну стелю, додаткові витрати сягатимуть 15–20 тисяч грн.

Вибір потужності станції залежить від умов встановлення. Для підземного паркінгу чи біля будинку можна обирати між однофазною 7,4 кВт і трифазною 11 або 22 кВт. У квартирі ж станцію на 22 кВт зазвичай встановити неможливо — ліміт потужності, погоджений ЖЕКом чи ОСББ, зазвичай становить 5–10 кВт. Докуповувати додаткові кіловати в обленерго — це довгі місяці бюрократії. Варто також враховувати марку авто: як пояснюють експерти, «китайці» переважно розраховані на одну фазу, тож навіть за наявності трифазної станції вони візьмуть лише 7,4 кВт. Більшість європейських та американських моделей можуть приймати 11 кВт, але навіть станція на 7,4 кВт за ніч (8–10 годин) здатна зарядити авто приблизно на 400 км запасу ходу. Потужніша — зробить це за 3–4 години.

Половина українських власників електромобілів користується переносними зарядками, які часто вже є в комплекті авто. Це економніше, але є нюанси з безпекою: звичайна побутова розетка не розрахована на такі навантаження, стара проводка може грітися і плавитися. До того ж заряджання від розетки повільне — приблизно 15 км запасу ходу за годину, тож повне заряджання великого кросовера може тривати добу. У такому разі електрик має прокласти окрему лінію та встановити надійну силову розетку.

Окупність станції залежить від вартості пального та тарифу на електроенергію. Якщо бензинове авто з витратою 10 л на 100 км і ціною А-95 близько 81–83 грн за літр за рік (при пробігу 15 тисяч км) потребує приблизно 120 тисяч грн на паливо, то електромобіль із середнім споживанням 17 кВт·год на 100 км і тарифом 4,32 грн/кВт·год — лише близько 11 тисяч грн на рік. Різниця у витратах може окупити хорошу стаціонарну станцію разом із монтажем приблизно за три місяці.

Проте купувати домашню станцію, якщо авто ночує у спільному дворі, немає сенсу — ОСББ чи ЖЕК навряд чи дозволять встановити її без погоджень. Якщо є власне паркомісце, тоді варто розглянути AC-станцію. В іншому разі залишається користуватися громадськими зарядками, платними нічними автостоянками чи парковками ТЦ та офісів.