Запаси Іскандерів у РФ: розрив між оцінками ГУР і реальними ударами

Військовий оглядач Богдан Мирошников зіставив оприлюднені ГУР дані про запаси ракет Іскандер-М із темпами їхнього виробництва та фактичним застосуванням. За його підрахунками, у статистиці «загубилося» від 23 до 43 ракет цього типу.

За даними розвідки, на квітень залишки Іскандер-М оцінювалися у 200 одиниць, а на 5 серпня — вже у 130. Водночас виробництво, за уточненими даними ГУР, зростало: 60 ракет на місяць у квітні–червні, 65 у липні та близько 70 у серпні. Навіть без урахування масованої атаки 4–5 серпня, коли РФ випустила 20 таких ракет, за розрахунками автора, мало залишитися 107 одиниць — на 23–43 менше, ніж заявило ГУР.

Окремо Мирошников звертає увагу на крилаті ракети Х-101: розвідка не оновлювала оцінку їхніх запасів, лише повідомила про виробництво 87 одиниць у липні проти 70 у квітні. Похибка у 20–40 ракет, на думку оглядача, є суттєвою для планування бойових дій.

Попри розбіжності, наявні запаси у 100–130 ракет кожного типу — найменший показник за весь час повномасштабної війни. Мирошников припускає, що Росія може перейти до використання ракет «з конвеєра — відразу на пускову», без накопичення резервів. З 2 липня по 1 серпня РФ застосувала 129 Іскандер-М — майже вдвічі більше за місячне виробництво у 75 одиниць, що свідчить про спробу максимально швидко виснажити українську енергетику, зокрема у Києві, Харкові та Дніпрі, ще до початку опалювального сезону.

Якщо Кремль справді відмовиться від накопичення запасів, темп атак стабілізується на рівні виробництва, але інтенсивність ударів залишатиметься високою. Це означає, що українській ППО доведеться протистояти регулярним балістичним загрозам без суттєвих пауз, а містам — готуватися до можливих перебоїв з електроенергією та теплом уже найближчими місяцями.