Європейський аналог Patriot: що відомо про новий перехоплювач та коли його чекати

Програма HYDEF, яка має створити європейську відповідь на сучасні гіперзвукові та балістичні загрози, перейшла від теоретичних напрацювань до практичної розробки. На зустрічі національних координаторів, що відбулася на потужностях німецької компанії Diehl Defence, було завершено етап попереднього огляду вимог. Це означає, що учасники остаточно визначилися з технічною архітектурою майбутньої системи та планом її створення.

Усі ключові технології, необхідні для прототипу, вже досягли третього рівня готовності (TRL 3), тобто пройшли експериментальне підтвердження концепції. Як зазначають аналітики, життєздатність інженерних рішень перевіряли через комп'ютерне моделювання та функціональні випробування. Формально перший етап програми має завершитися 22 жовтня 2026 року, однак поточний прогрес свідчить, що графік робіт випереджається.

Попри успіхи, до бойового застосування нової системи ще далеко. Експерти Defense Express наголошують, що навіть за сприятливого розвитку подій серійний зразок може з'явитися не раніше 2030-х років. HYDEF покликана стати інструментом протидії російським ракетним комплексам, зокрема «Іскандер-М», «Циркону» та «Кинджалу». У програмі беруть участь Бельгія, Німеччина, Норвегія, Польща та Іспанія, а технічне керівництво здійснює Diehl Defence.

Основою для майбутнього перехоплювача стануть напрацювання, отримані під час створення зенітних ракет сімейства IRIS-T SL, які вже зарекомендували себе в Україні. Водночас HYDEF — не єдиний проєкт такого спрямування. Конкуруюча програма HYDIS поки що лише планує довести свої технології до необхідного рівня. Окремо розвивається українсько-європейська ініціатива FREYJA, розробники якої обіцяють провести перше перехоплення балістичної цілі вже до середини літа 2027 року.

Поки ж Європа змушена покладатися на американські системи Patriot із ракетами PAC-3 MSE. Найближчим часом в Україні має відбутися бойове випробування ще одного європейського рішення — перехоплювача Aster 30 B1NT у складі комплексу SAMP/T NG, для якого заявляли про усунення проблем із перехопленням балістичних цілей.

Отже, європейська ПРО нового покоління робить перші впевнені кроки, але до створення повноцінного захисту від найскладніших ракетних загроз залишається значний шлях. Найближчі роки покажуть, чи зможуть ці програми перетворитися з обіцянок на реальну бойову силу.