Вибори до Держдуми РФ: «Єдина Росія» претендує на конституційну більшість

Станом на ранок 21 вересня в Росії опрацювали 82,19% протоколів на виборах до Державної думи. За даними російської Центральної виборчої комісії, партія «Единая Россия» набирає 57,76% голосів. До парламенту також проходять КПРФ із 13,89%, ЛДПР із 8,77% та «Новые люди» із 7,97%. «Справедливая Россия» з результатом 4,99% не долає п'ятивідсотковий бар'єр.

За попередніми підрахунками, провладна партія претендує на конституційну більшість — щонайменше 301 місце з 450. За федеральним списком вона отримує близько 130 мандатів, а її кандидати лідирують у 208 одномандатних округах. Додаткові місця можуть надійти від перерозподілу мандатів партій, які не пройшли до Думи. Раніше «Единая Россия» здобувала конституційну більшість лише двічі — у 2007 та 2016 роках.

Електоральний експерт Станіслав Андрейчук назвав ці вибори «дуже жорсткими». «Замість свят, розіграшів і пиріжків — дисципліна та порядок», — заявив він. За його оцінкою, у п'ятницю, коли голосував переважно підконтрольний електорат, виборців примушували приходити на дільниці, а в неділю, коли зросла частка протестного електорату, виникли перешкоди для голосування. Найпомітніший епізод стався в Москві: через збій електронної системи списків на частині дільниць виборці годинами чекали на паперовий бюлетень. Заступник голови Московської міської виборчої комісії Дмитро Реут пояснив збій зовнішніми кібератаками. КПРФ до ранку другого дня повідомляла щонайменше про 1175 випадків тиску на спостерігачів.

Голосування тривало з 18 до 20 вересня. Володимир Путін закликав росіян узяти участь і підтримати «справжніх патріотів», заявивши, що «участь у виборах — це наш спільний внесок у перемогу Росії». Вибори проводили також на тимчасово окупованих територіях України, що викликало рішучий протест Києва: парламент підтримав звернення до міжнародної спільноти щодо їх незаконності. Попри протест Молдови, 17 дільниць відкрили в невизнаному Придністров'ї.

Що це означає. Конституційна більшість дозволила б Кремлю ухвалювати будь-які рішення без огляду на інші фракції — від подальшого тиску на громадянське суспільство до нових воєнних і бюджетних рішень. Для України такий склад Думи навряд чи принесе зміну курсу: риторика щодо окупованих територій і «перемоги» вже стала частиною кампанії. Для самих росіян наслідок інший — остаточна втрата парламенту як майданчика для дискусії. Оприлюднені цифри та скарги на тиск на спостерігачів свідчать, що адміністративний ресурс цього разу працював жорсткіше, ніж зазвичай, а отже, реальна політична конкуренція в Росії звужується й далі.