Втрачені довідки ВЛК: як довести діагноз і не потрапити під мобілізацію

Ситуація, коли військовозобов'язаний передає медичні довідки комісії, а згодом з'ясовується, що вони зникли, а людина з реальним діагнозом отримала статус придатної, трапляється непоодиноко. Юридично ключовий момент тут такий: доводити правомірність свого рішення має саме державна установа, а не громадянин. Порядок огляду призовників, військовозобов'язаних і військовослужбовців визначений Положенням про військово-лікарську експертизу, затвердженим наказом Міноборони від 14 серпня 2008 року № 402.

Адвокатка Олена Воронкова наголошує, що лікарі комісії мають доступ до баз Електронної системи охорони здоров'я (ЕСОЗ). Тому перед оглядом варто перевірити, чи внесена до електронної картки вся історія лікування. Якщо ж на руках є виписки, аналізи чи довідки, яких у системі немає, їх слід передавати комісії окремо — саме вони можуть стати вирішальними для об'єктивного висновку. Правозахисники радять віддавати не оригінали, а завірені копії.

«Якщо цього зробити немає можливості й документи вже втрачено особою через те, що вона віддала їх у ТЦК чи на ВЛК, і там їх загубили, то є сенс зробити запит на отримання копій документів, на підставі яких було здійснено огляд та висновок», — пояснює фахівчиня.

Такий запит дає два варіанти розвитку подій: матеріали піднімуть з архіву й знайдуть, або ж стане очевидно, що рішення ухвалили без повного пакета медичних документів. У другому випадку це прямий аргумент для оскарження — адже висновок виявиться неповним і необґрунтованим.

Найпоширеніша помилка — намагатися оскаржити сам факт втрати довідок службовцями. «За законодавством у цій категорії справ саме на уповноважені органи покладено обов'язок доводити правомірність своїх дій. Однак для того, щоб щось оскаржувати, треба мати підтвердження того, що особа документи подавала. На практиці дуже рідко особи, які віддали документи при проходженні огляду, мають підтвердження передачі», — застерігає Воронкова. Тож будь-яке подання медичних довідок варто фіксувати письмово: вимагати розписку про отримання, подавати через канцелярію із вхідним номером або надсилати поштою з описом вкладення.

Якщо ТЦК чи ВЛК ігнорують клопотання або відмовляють, залишається суд. Практика тут часто на боці громадян. Зокрема, П'ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 420/15848/25 наголосив: втрата відповідачем медичної документації не може бути підставою для примусового направлення людини на повторний огляд, якщо позивач має докази первинного проходження комісії.

Отже, алгоритм дій виглядає так. Спочатку — офіційна заява про надання копій документів, що лягли в основу висновку, з обов'язковою фіксацією подання. Далі — збереження всіх письмових доказів передачі довідок: розписки, штампу канцелярії, поштового опису вкладення. І якщо реакції немає або вона негативна — позов до адміністративного суду про скасування постанови ВЛК через її неповноту та необґрунтованість.

Окремо варто пам'ятати про загальні правила обліку: після 25 років чоловіки не мусять особисто приходити до ТЦК для зміни статусу — центр комплектування робить це сам протягом 30 днів, а первинне звання «солдат (матрос) запасу» надається автоматично. Бронювання не скасовує обов'язку з'являтися за повісткою, врученою з дотриманням процедур, а відмова від конверта чи відсутність за адресою вважаються належним оповіщенням. Ігнорування повістки без поважних причин тягне адміністративну відповідальність аж до примусового доставлення до ТЦК, а перебування в розшуку унеможливлює продовження бронювання.