Візит директора ЦРУ до Москви: що він означає для України

Візит очільника американської розвідки до російської столиці — подія рідкісна. За останні півтора десятиліття керівники ЦРУ прилітали до Москви лише чотири рази, і кожен такий візит мав свої наслідки. Нинішній приїзд Реткліффа супроводжувався незвичними деталями: Путін заради зустрічі скасував захід із сотнями запрошених, а Вашингтон просив Київ утриматися від атак на російську столицю 23–26 серпня.

Попередні візити дають поживу для аналогій. У 2013 році переговори, ймовірно, стосувалися українського напрямку політики Кремля — і вже на початку 2014-го сталася анексія Криму та почалася війна. У 2016-му, напередодні активної фази боротьби з ІДІЛ, сторони, схоже, домовилися про поділ сфер впливу: Москва сприяла вступу Ірану у війну, а американці й іранці фактично воювали пліч-о-пліч, зокрема звільняючи Мосул. У 2021 році розмова була спробою відмовити Кремль від вторгнення в Україну — безуспішною: за кілька місяців Росія розпочала повномасштабну війну.

В українському медіапросторі поширена думка, що нинішній візит пов'язаний саме з російсько-українською війною. Однак аналітики схиляються до того, що тема заморожування конфлікту — не найімовірніший порядок денний. Директор ЦРУ зазвичай обговорює конкретні оперативні питання, що потребують швидких рішень, а не стратегічні мирні плани, для яких є інші канали.

Серед можливих тем переговорів Реткліффа та Путіна — обмін ув'язненими (у США є список громадян, яких хочуть повернути з російських тюрем), безпека країн Балтії, ситуація навколо Ірану та його ядерних матеріалів, Арктика й судноплавство, зокрема питання Шпіцбергена, а також перемир'я на Чорному морі. Найменш імовірним, попри припущення, виглядає саме комплекс заходів із заморожування війни в Україні.

Час покаже, які з цих тем отримають практичне втілення. Але сам факт рідкісного візиту свідчить: Москва й Вашингтон мають що обговорювати, і частина цих питань прямо чи опосередковано стосується безпекової ситуації в регіоні, де перебуває Україна.