Війська КНДР у Росії: чому вони не змінять хід війни

Розвідувальні служби фіксують підготовку КНДР до масштабного військового підкріплення Росії: йдеться про можливе відправлення до 50 тисяч військовослужбовців та збільшення постачання балістичних ракет. Водночас аналітики сходяться на тому, що така допомога навряд чи суттєво змінить ситуацію на полі бою.

За оцінкою експерта Українського центру досліджень безпеки Олександра Коваленка, північнокорейські підрозділи, найімовірніше, використають для охорони прикордонних територій Росії, що дозволить вивільнити частину російських сил. «Тоді Росія змогла б розгорнути близько 15 000 військовослужбовців на лінії фронту у Вовчанську, Харкові, Сумах або навіть Чернігові», – зазначив він. При цьому Коваленко не очікує, що війська КНДР воюватимуть безпосередньо на українській території.

Російський військовий аналітик Руслан Левієв поділяє цю думку, наголошуючи на дипломатичній різниці між захистом російської території та участю в агресивній війні на міжнародно визнаній українській землі. Він також вважає, що Москва має достатньо власних ресурсів і не потребує іноземних солдатів для бойових дій. Це підтверджується даними економіста Яніса Клюге з Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки: «Хоча цього року російська вербувальна кампанія демонструє ознаки напруженості, регіональні дані про витрати вказують на те, що Росія, як і раніше, вербує близько 1000 солдатів за контрактом щодня».

Окрема увага приділяється постачанню північнокорейських ракет. ГУР повідомляє про перекидання ракетного підрозділу КНДР до Воронезької області, потенційно оснащеного 120 балістичними ракетами. Коваленко вбачає в цьому спробу Росії збільшити кількість запусків, «щоб посіяти ще більше терору». Військовий експерт Юрій Федоров називає ці ракети «знаряддями терору», зазначаючи, що «влучити в невелику ціль північнокорейською зброєю дуже складно», тому вони використовуються для обстрілів житлових районів. Левієв додає, що якщо російські запаси ракет вичерпаються до зими, «у Північної Кореї все одно залишаться резерви, щоб Україна не змогла перевести дух».

Жоден з опитаних експертів не прогнозує поворотного моменту у війні через участь КНДР. Дженні Таун з американського Інституту досліджень зовнішньої політики вважає, що час, коли це могло б суттєво змінити ситуацію, минув, а партнерство між Москвою та Пхеньяном лише зміцнюватиметься. Коваленко не очікує значних територіальних просувань Росії, але попереджає: «Жовтень, листопад і грудень можуть стати дуже важкими для України». Федоров також застерігає, що можливе перегрупування російських військ, вивільнених завдяки північнокорейській допомозі, та потік ракет «було б не на користь перебігу війни та військовим інтересам України».

Таким чином, ключовим наслідком військової співпраці КНДР і Росії стане не зміна лінії фронту, а посилення тиску на українські міста та можливе вивільнення російських резервів для інших напрямків. Це створює додаткові виклики для України в осінньо-зимовий період, проте не змінює стратегічного балансу сил.