Відкриття шостого кластеру: що це означає для євроінтеграції України

14 липня Україна та Європейський Союз офіційно розпочали переговори за шостим кластером — «Зовнішні відносини». Як пояснила виконавча директорка Українського центру Європейської політики Любов Акуленко, цей напрям обрали не випадково: він найменш суперечливий для країн-членів ЄС, на відміну, скажімо, від аграрної політики, яка викликає занепокоєння в багатьох столицях.

За словами експертки, шостий кластер не лише невеликий за обсягом, але й значною мірою вже виконаний Україною. Крім того, Євросоюз зацікавлений у співпраці з Києвом у сфері оборони — у багатьох аспектах український досвід випереджає європейський. Водночас Акуленко наголосила, що для України важливо, аби партнери бачили її повноцінним членом ЄС, а не лише військовим союзником.

Головним стримувальним чинником для відкриття наступних кластерів залишається повільний прогрес у виконанні зобов’язань із першого кластеру, який охоплює судову реформу, боротьбу з корупцією, права людини та роботу правоохоронних органів. Акуленко зазначила, що наразі Україна виконала лише близько 15% із 16 вимог так званого плану Качки-Кос, які стосуються 23-го та 24-го переговорних розділів. «З такими темпами немає аргументів навіть у наших прихильників, чому нам треба швидко відкривати кластери», — зауважила вона.

Окремим ризиком для євроінтеграційного процесу експертка назвала посилення правопопулістських сил у країнах ЄС, зокрема у Франції. Якщо такі політичні сили прийдуть до влади, політика розширення може бути заблокована. Водночас відкриття шостого кластеру дає Україні офіційну основу для роботи над узгодженими вимогами — а це вже важливий крок уперед.