Відкладати будильник: шкідлива звичка чи корисний ритуал?

Багатьом знайома ситуація: після дзвінка будильника хочеться подрімати ще п'ять-десять хвилин. Це явище має назву інерція сну — період сонливості, який виникає під час переходу від сну до неспання. У цей час мозок працює не на повну силу, тому рішення «ще трохи полежати» здається найлогічнішим.

Дослідження показують, що відкладений будильник справді дає змогу трохи довше побути у стані сну, однак цей сон не є глибоким і відновлювальним. Повторні цикли «продрімати ще трохи» роблять нічний відпочинок фрагментованим. Водночас такий підхід допомагає уникнути пробудження у фазі 3 — найглибшій стадії сну, з якої найважче прокинутися і яка часто супроводжується сильною сонливістю.

Ключову роль відіграє хронотип людини. «Сови» — люди з пізнішим хронотипом — значно частіше використовують кнопку відкладення, іноді кілька разів. Для них ця звичка може бути корисною, оскільки допомагає подолати інерцію сну та поступово перейти до бадьорого стану. Дослідження 2024 року показало: 30 хвилин додаткового сну після будильника або не впливали на когнітивні функції, або навіть покращували результати тестів одразу після пробудження, порівняно з різким підйомом.

Якщо ж ви хочете позбутися залежності від кнопки «відкласти», варто звернути увагу на гігієну сну. Насамперед спробуйте лягати спати раніше — дослідження свідчать, що люди, які раніше засинають, рідше відкладають будильник. Важливо також прокидатися в один і той самий час щодня, включно з вихідними, — це регулює циркадний ритм і полегшує ранкове пробудження. Будильник варто ставити подалі від ліжка, щоб змусити себе встати, а одразу після пробудження — забезпечити доступ до природного світла, яке сигналізує мозку про початок дня.

Зрештою, відкладання будильника — не однозначне зло. Для «сов» це природний спосіб адаптації до ранкового підйому, а для решти — можливість зробити пробудження менш стресовим. Головне — не перетворювати це на нескінченний цикл і пам'ятати про якість сну загалом.