Вибори під час війни: заява Федорова та реакція експертів

Заява ексміністра оборони Михайла Федорова про необхідність виборів стала несподіваним кроком, який політологи трактують як початок відкритого політичного протистояння з Володимиром Зеленським. У відеозверненні Федоров наголосив на потребі оновлення влади, однак, на думку експертів, це не обов'язково означає швидкий запуск виборчого процесу.

Політолог Олег Рибачук зазначає, що слова Федорова насамперед сигналізують про появу ще однієї фігури, здатної конкурувати з президентом, який активно зачищає політичне поле. Водночас він скептично оцінює як саму ідею голосування під час бойових дій, так і щирість мотивів ексміністра. Рибачук нагадує, що Федоров сім років вибудовував систему, яку тепер критикує за корупцію, і ставить під сумнів можливість проведення чесних цифрових виборів в умовах війни та хакерських загроз.

Іншої позиції дотримується політтехнолог Сергій Гайдай, який наполягає, що вибори необхідні, попри відсутність політичної волі парламенту. Він застерігає, що без ротації влади країна ризикує опинитися в ситуації, подібній до Білорусі чи росії. Гайдай пропонує технічне рішення: голосування впродовж двох тижнів із використанням даних «Дії», організацією пунктів на базі поштових відділень та онлайн, а підрахунок має вести міжнародна комісія за участю українців та представників союзних країн.

В Офісі президента на заяву Федорова відповіли, що «ніхто ніколи не був проти виборів», однак нагадали про безпекові проблеми. Натомість Гайдай вважає такі аргументи штучними, зауважуючи, що влада боїться виборів і використовує експертів для просування тези про їх неможливість. На його думку, якщо українці можуть відвідувати концерти, то здатні й голосувати в метро чи через застосунок протягом тривалого часу, попри ризик обстрілів.

Підсумовуючи, дискусія навколо виборів під час війни розколола експертне середовище: одні вбачають у заяві Федорова суто політичний крок, інші — нагальну потребу. Поки жодна зі сторін не пропонує остаточного рішення, яке б ураховувало як безпекові реалії, так і вимоги суспільства до оновлення влади.