Доба суцільних тривог коштує Києву до 14 мільйонів доларів: як рахують втрати

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин підрахував, що затяжні повітряні тривоги зупиняють транспортну логістику, великий ритейл, будівництво та виробництво у столиці. Консервативна оцінка втрат — 5% доданої вартості міста, що при 250 робочих днях на рік дає близько 10 мільйонів доларів щодня, а з урахуванням коливань — від 7 до 14 мільйонів.

Річний ВВП Києва сягає приблизно 50 мільярдів доларів — це чверть загальноукраїнського показника. Проте значна частина цієї суми формується за рахунок фінансових потоків, інвестицій та бізнесу, зареєстрованого в столиці, але фізично розташованого в інших регіонах. Тому реальний внесок місцевого підприємництва менший, і саме його втрати враховуються у розрахунках.

Найбільше страждають великі торговельні мережі, які змушені зачинятися, транспортна галузь — зупиняється залізниця та логістичні центри, а в метро працює лише синя гілка. Будівельні майданчики повністю припиняють роботу, що додає витрати на зіпсовані матеріали та оплату простою. Державні установи, медицина, ЦНАПи та освіта не впливають на показник ВВП, оскільки зарплати там виплачуються незалежно від тривог.

Окремо аналітик наголошує: ракетні удари по складах завдають значно більших збитків, ніж простій. Руйнування складської інфраструктури запускає ланцюгову реакцію — ритейлери втрачають товар і дохід, логісти замовлення, виробники збут. Це веде до зростання проблемних кредитів, вимушених відпусток і звільнень. У Київській області знищено близько 400 тисяч квадратних метрів комерційних складів, зокрема 80–100 тисяч — дефіцитних холодильних. Вільний резерв якісних приміщень скоротився до 2,5%.

Підсумок: економічна ціна повітряних тривог для столиці вимірюється десятками мільйонів доларів щотижня, і навіть без прямих влучань вона суттєво послаблює бізнес. Наслідки ударів по інфраструктурі лише поглиблюють кризу, впливаючи на зайнятість, банківську систему та постачання товарів.