Чи зможе Україна тримати Москву в режимі «килим»: думка експерта

Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко пояснив, чому українські атаки на Москву не можуть бути такими ж інтенсивними, як російські удари по Києву. Головна проблема — величезні втрати безпілотників на дальніх маршрутах: із 30 запущених апаратів до цілі, імовірно, дістанеться лише один-п’ять.

За словами експерта, для цілодобового утримання російської столиці в режимі повітряної загроби довелося б щодня витрачати таку кількість дронів, яку краще застосовувати проти об’єктів нафтопереробної галузі, складів або підприємств військово-промислового комплексу РФ. Саме ці цілі дають відчутніший стратегічний ефект.

Коваленко зазначає, що тактика росіян, коли один або кілька дронів заходять у повітряний простір України щогодини, не нова — ворог застосовував її ще взимку та в червні-липні, зокрема проти Одеси. Найбільш болісною вона є для міст, розділених річкою, як-от Київ, Дніпро чи Запоріжжя, адже через тривоги паралізується транспорт і виникають масштабні затори.

Оглядач наголошує: навіть поодинокі дрони вже долітають до столиці, але система протиповітряної оборони та міська інфраструктура виявилися не готовими до майже безперервних загроз. Він прогнозує, що інтенсивність таких атак зростатиме, і це стосуватиметься не лише Києва.

Своєю чергою ветеран війни, майор у відставці Олексій Гетьман припускає, що тривоги в українських містах можуть тривати тижнями без відбою. Росіяни нарощують виробництво дронів, тож обирають модель ударів, за якої безпілотники залітають постійно, але невеликими групами. Як приклад він наводить 27 серпня, коли в Києві оголошували 13 повітряних тривог за добу, що спричинило колапс на дорогах і зупинило метро.

Підсумок: Україна поки що не може дозволити собі «дзеркальну» стратегію проти Москви через обмежені ресурси дронів. Раціональніше використовувати їх для ураження стратегічних об’єктів у глибині Росії, ніж витрачати на психологічний тиск, який ворог здатен витримати.