Удари по складах: як зміняться ціни та чи буде дефіцит

У ніч на 5 серпня ворог випустив по Києву та області майже три десятки балістичних ракет і велику кількість реактивних дронів. Під удар потрапили об'єкти логістичної інфраструктури відомих мереж. Це частина ширшої стратегії Росії з підриву постачання товарів і дестабілізації економіки.

За словами економіста Олега Пендзина, ці атаки завдають значних збитків бізнесу, які він зрештою перекладе на споживачів. Поки що стримує зростання цін висока конкуренція на ринку, але це тимчасово. У стратегічній перспективі — за три-чотири місяці, ближче до зими — ритейлери почнуть компенсувати втрати через підвищення цін, що стане додатковим чинником інфляції.

Насамперед подорожчають продукти харчування. Пендзин наголошує: навіть без обстрілів восени ціни на продовольство зростуть через дорожчий врожай, здорожчання обробітку землі та проблеми з вивезенням зерна через порти Чорного моря. Тож атаки на логістику лише посилять уже наявну тенденцію, а не створять її з нуля.

Дефіциту товарів експерт не очікує. В умовах ринкової економіки брак постачання одразу відображається в ціні: частина споживачів відмовляється від дорожчої покупки, і так відбувається балансування попиту та пропозиції. Дефіцит можливий лише за фіксованих цін, коли товару не вистачає всім.

Щодо робочих місць, то великі мережі, як-от «Епіцентр» чи «Розетка», не припиняють діяльність, тож масових звільнень не буде. Бізнес, імовірно, піде шляхом децентралізації логістики, як це вже сталося з нафтопродуктами після ударів по нафтобазах на початку війни: розосередження складів зменшує ризик знищення запасів. Державі варто підтримати насамперед аграріїв — дешевими кредитами та пільговими дотаціями.