Що означає нова загроза масованих ударів по Києву напередодні зими

Заява російського міністерства оборони про посилення ударів по Києву пролунала фактично перед стартом холодів та опалювального сезону. Для містян це означає передусім питання побутової стійкості: світло, тепло, вода, транспорт і робота закладів. Масштаб уже завданих руйнувань показує, наскільки вразливою є міська інфраструктура: за словами міського голови Віталія Кличка, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджень різного ступеня зазнав кожен третій будинок у столиці — понад 4 тисячі з 12 тисяч, тобто близько 33%.

Військовий експерт Олексій Гетьман не погоджується з трактуванням російських атак як «відплати» за удари по Москві. «Помилково вважати, що російські удари по Києву — це «відплата» за наші удари по Москві. Це не відповідає дійсності, оскільки росіяни і до цього били по Києву. Нам треба збільшувати удари по Москві», — каже він. Його логіка спирається на те, що Росія безперервно вдосконалює ударні безпілотники, а українська протиповітряна оборона хоч і знищує понад 90% таких цілей, але за атаки близько тисячі дронів частина з них усе одно може прорватися. «Наші удари по Москві повинні бути як засіб стримування, аби було зрозуміло те, що на будь-яку атаку по Києву буде не менш потужна відповідь. Це — головний варіант. Нам треба масштабування удари по Москві до такого ступеню, щоб почалася паніка», — вважає Гетьман, додаючи, що в Москві є багато військових цілей.

У побутовому вимірі експерт не очікує критичної ситуації для пересічного покупця, хоч і визнає складнощі з окремими товарами через ураження складів. «Росіяни хотіли перетворити місто на непридатне для життя, але ці плани не здійснились. Росіяни спробують ще здійснити руйнування в Києві протягом п’ятої воєнної зими. Але ж до цього було 4 таких зими», — каже він. Серед імовірних цілей він називає енергорозподільчу систему та торгові центри, водночас припускаючи, що місто не вдасться зруйнувати до стану, коли стануть неможливими пересування, постачання їжі чи робота каналізації.

Військовий блогер Сергій Місюра звертає увагу на протидію реактивним «Шахедам». «Є мінімум три види перехоплювача, які наздоганяють ворожий реактивний БПЛА. І це виробництво (перехоплювачів) буде масштабуватися. Я бачу, що вже ситуація не критична», — зазначає він. За його спостереженням, Росія зараз завдає приблизно один масований удар по Києву на місяць, і така тенденція може зберегтися. Він також не погоджується з тезою про «війну столиць», нагадуючи, що удари йдуть і по Одещині, Дніпропетровщині, Харківщині та Київщині, а фокус зміщується на економіку: восени можуть додатися атаки по енергетиці, тоді як удари по складах, імовірно, триватимуть.

Військовий аналітик і колишній співробітник СБУ Іван Ступак не виключає нових атак по житлових будинках у столиці та об’єктах культурної спадщини. Він також зауважує, що українські удари не всюди можуть ефективно дістатися цілей у московській агломерації, і над цим потрібно працювати.

Підсумок: заяви про посилення ударів — це сигнал готуватися до складної зими, але не привід для паніки. Ключове — стійкість енергосистеми, робота ППО та здатність міст підтримувати базові послуги. Водночас дискусія експертів показує, що успіх залежить не лише від оборони, а й від спроможності відповідати на загрози на дальших дистанціях.